9398 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
Початок «гри»
Нюрнберг, Старе місто - Сент Зебальд — Ой, Моракс, та не будь таким занудою. Ти думаєш не справлюсь з простим планом? — Венті, я тебе занадто добре знаю. — Та не переживай ти так, якщо захочуть реально вбити, то твій Сявка все розрулить, не кіпішуй. — Чув він би, як ти його…-
3,2 K • Ongoing
-
-
Chapter
Тост
З ранку коли знаходишся у теплому ліжку, єдине що може порушити спокій сну це будильник о сьомій ранку. У напів ще сонному стані Хасеґава все-таки зміг вимкнути цей винахід Сатани. Прийшовши трохи до тями, хлопець сів на край ліжка протираючи очі й намагаючись зійтися із…-
11,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
Перша частина
Трясця. Я більше. Не. Можу. Мені занадто... Дуже... Не знаю, надто прикро дивитися на них. На таких щасливих. Просто. Соромно зізнаватись, але мені заздрісно, що в деяких все так просто. Їх просто звела доля. Вони просто поділили житло один з одним і стали більше ніж друзі. Просто. У них…-
2,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
Невеличкий дощ
Автор оригіналу: NicoleCollard Оригінал: https://archiveofourown.org/works/35236588/chapters/87808336 Невеличкий дощ Того дня, коли Андрес вперше помітив, що у нього тремтять руки, він просто розгублено насупився. Спочатку він звинуватив у цьому стрес, викликаний останніми пограбуваннями, але незабаром…-
3,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 3: Наслідок відступництва
Наступного дня, під час ранкових тренувань Курото миттю почув чутки про напад на Патріарха клану Х'юга, що підтверджувало, що кров та шкірна тканина, які дав йому вчора Орочімару, належали Х'юга Хіаші. Незважаючи на те, що у Курото був свій план щодо цього, сама думка, що Орочімару…-
30,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
Тридцятого напередодні
— Гаррі, Гаррі, поглянь на мене, малий. Що то? Що то в мене в руці? Скажи "снич". Джеймс сидів навпочіпки біля дитячого стільчика, намагаючись відвернути увагу сина від знищення кухні кавалками каші, якими тому дуже кортіло кидатися. — Це типу як батько мрії в нас намалювався? — … -
Chapter
На передодні Геловіну
– Тобі не здається, що ми вже занадто дорослі для цього? – з явним сумнівом у голосі запитав Вілл після роздуму над пропозицією друга. – Анітрохи! – усміхнено вигукнув Майк, переступаючи поріг оселі Байерсів. Від холодного жовтневого повітря, що Віллер впустив до хати, Вілл ще…-
1,8 K • Ongoing
-
-
Chapter
Кучерява хмаринка
- Жвавіше! Чому ви як сонні мухи? - вигукував Чонін підбадьорюючи свою групу. - Синхронніше трохи, ну ж бо. І швидше, ви не на курорті. В цьому спорткомплексі Чоніна вважали одним з найкращих тренерів. Багато хто хотів записатися саме до нього, що зробити було неймовірно важко. Та…-
8,2 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 524 525 526 … 942 Next
