9373 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
квіти бузку | Перша частина
це літо було особливим. сьогодні я вперше їхав у село до бабусі з дідусем. раніше я не їздив на ціле літо. мабуть, тільки на день? чи два дня. цього вистачало. але мої батьки захотіли мене посбутися, хоча би на три місяця. не то що я був дуже проти, мої батьки набридли. особливо, — тато,…-
1,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
Без умов
Без умов - Скажи, Женя, ти спеціально приїхав до мене якраз коли має розпочатись комендантська година, щоб я не зміг тебе випровадити? - Ні, я просто пив та.. - Зрозумів, можеш далі не продовжувати після слово пив. Вставай та йди в душ, змінний одяг я тобі дам. - Дякую,…-
6,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
Вечеря і невдалий жарт
Дуже втомлений і трохи роздратований після поїздки на таксі ( салон машини виявився грязним, водій нестримно балакучий і кермував занадто нахабно ) Женя увійшов до ресторану. Одразу відчув тепло, затишок, грала джазова музика на гучності, яка не заважатиме вести бесіду звичним…-
4,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 27
З середини вежа освітлювалась маленькими копіями літаючого кришталю. Хто б це не зробив, він розпихав світильники всюди. Навіть під стіл. Жодної тіні не залишилось. Та й тіні в цих руїнах були досить химерні. Ніщо живе їх не відкидало. А самі вони, наче боролись із світлом за…-
86,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
Вибач
30 червня 1997, 21:34 Сонце нещодавно зайшло за обрій. Драко лежав на своєму ліжку в гуртожитку Слизерину і згадував усе що він зробив і чого не встиг. Йому лише шістнадцять, а від нього вимагають вбити найсильнішого чаклуна світу, якого навіть сам Темний Лорд боїться. Сьогодні. Це має…-
1,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
« Очі не брешуть.»
«Очі не брешуть. Все клевета - слова, жести, дії, але тільки не очі» Океан Ельзи- Обійми. Моменти — Схожа & Марний. Спокійна ніч лишила приємний слід на сонному місті, забираючи всі страхи й хвилювання. Світанок не спішив наставати, лише…-
2,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
angels on the moon
Дадзай чує шелест крил. Щоночі, чи пізнього вечора хлопець виходить на балкон та дивиться на зорі. Нічні "сонечка", чомусь тягнуть до себе, приваблюють.. Кожної темної пори доби, Осаму вдивляється у високу далечінь, яка приховує таємничість. *** Порізи на руках Осаму, немов…-
585 • Ongoing
-
-
Chapter
І небо сяє яскравіше.
Колись, вперше потрапивши в Зону, він дав собі обіцянку більше не повертатися сюди. В той момент, коли востаннє кинув стомленим поглядом на великий бар'єр з рядами військових патрулів у смугастій формі, він думав лише про те, щоб якнайшвидше опинитися у власній київській…-
4,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 150 151 152 … 940 Next
