9264 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
щось миле
P.S. Одинадцять у цьому фанфіку Ел, бо в оригіналі її звати Eleven(El - скорочено) Приємного читання<3 Тихий скрип старих дверей порушує могильну тишу бібліотеки. Очі бібліотекарки слідують за рудою панянкою від входу до стійки реєстрації. Високий і тоненький голос…-
1,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
щось миле
"Жовта сорочка і червоні джинси. Так Макс була одягнена, коли ми вирішили зустрічатися. — думає п'ятнадцятирічний парубок, сидячи на дивані у вітальні — А чому ми взагалі вирішили зустрічатися? Ми ж ніколи не кохали одне одного... Ми ревнували. Вдвох ревнували. — Ну все, я пішла!…-
1,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
Дім
Єва Я швидко крокувала темною вулицею, стискаючи ніж під полами плаща. Столиця чарує своєю красою та безпекою, але барачні райони, що зʼявилися для прислуги місцевих жителів, ніколи не зможуть похвалитися тим самим. Я знала, що мені давно нема чого боятися, але страх був…-
242,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
Той перший чортовий раз…
Для Юнгі це все почалося того дня, коли він хотів зрозуміти чи підійде ця юбка його старшій сестрі. Бачте, вони з Мінджи були одного зросту, та й ширина тазу не багато в чому відрізнялась. Тому він міг з точністю перевірити: чи не будуть виглядати коліна його сестри з під юбки, чи не…-
3,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
Приватне листування
– Ну що ж, якщо Герінг наполягає... – невдоволено видихає Гіммлер, і притискає печатку до паперу. – Прошу. – нерівний підпис лягає поверх чорного черепа. Гейдріх киває, нависнувши над чужим кріслом. І переможно посміхається, дивлячись прямо в карі очі Гіммлера. – У вас…-
1,4 K • Ongoing
-
-
Chapter
Це брехня
Оригінал: https://archiveofourown.org/works/37780066#main Тоя Тодорокі поєднував у собі багато рис. Він був головним болем, який ось-ось виникне; втіленням зарозумілості та нарцисизму, він вважав себе даром небес. Ніхто не міг йому дорікнути, він був богом, висіченим з каменю, якому надали фізичну…-
15,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
Сльози втрати
Це був тихий пасмурний вечір. Сонце вже давно зайшло за обрій, коли небо вкрилося товстим шаром сірих дощових хмар. Вітер глухо гудів, змушуючи гілки дерев тремтіти й свистіти. Дощ капав у такт до всіх бентежливих думок, які панували на душі у демона. Вулиці були тихі і пусті, наче…-
1,2 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 131 132 133 … 928 Next
