Розділи
-
- -Привіт! Ну, от і зустрілися. Дивно, як буває… все не вистачає часу. Насправді, на головне. А ото все. I'm busy. Мішура. Відмовки. Чи був я аж такий зайнятий? Так… І все ж ні. Проте, знаю – моє зізнання тебе не здивує, - хлопець у худі дуже over size, з темним довгим волоссям недбало зібраним в…-
33 • Completed
-
-
Що таке свобода? Для одних свобода – це дар, для інших – покарання. Адже вони не знають, що робити із цією свободою, як жити з нею. Свобода – це відчуття невагомості, вседозволеності до певної міри, свобода – це життя. Бути вільним – значить жити як хочеш ти, а не як тобі накажуть.…-
15,7 K • Ongoing
-
-
Сонця ще не було видно, бо дерева і кущі надійно ховали його за своїми масивними стовбурами, та небо вже набуло світлого, сіро-блакитного відтінку, і в деякі щілі хоч і з трудом, та пробивалися тусклі промінці. Це свідчило про те, що вже світанок. “Було б вже легше подивитися час на…-
9,8 K • Ongoing
-
-
Їх відправили на наступну місію. Та ще одну. Та ще одну. Та ще одну. Виправдання відтепер не полягало в тому, що їхню надійність варто перевірити, воно переросло в потребу використовувати їх через надзвичайну цінність. Сатору був невразливим чудовиськом, яке пожирало…-
29,2 K • Ongoing
-
-
Через дорогу одна від одної стояли дві огрядні пляжні хатинки. Такі, що завеликі на одну людину, та тісні на двох. Їх розмір запросто викликав некомфортне відчуття порожнечі. Хікару вже давно зник у своєму будиночку, у вікнах уже не було видно світла. Дорогою Йошікі мовчав, так і…-
8,1 K • Ongoing
-
-
На місці зазначеної адреси була лише закинута будівля. Бетонні конструкції, нагріті літнім сонцем, височіли на кілька поверхів. Тіло Йошікі пробирали дрижаки, серце калатало так, що навіть у вухах було чутно. Хікару це побачив і легко погладив юнака по спині. — Не хвилюйся, усе…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Йошікі та Хікару сиділи у старому човні, що самостійно веслував. Навколо простягся густий туман зі спотвореними силуетами людей. Хікару роздивлявся все навколо з обережністю та інтересом. — Йошікі, як ти це зробив? Це і я так умію? — Ні, тільки я, — Йошікі лише мить був…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Старий сон щоразу турбував Йошікі у найтяжчі ночі. Логічного кінця так і не наступало. Можливо, він вже несвідомо відчував, що саме сталось, але боявся в цьому переконатися. Він боявся побачити це у своїй руці. Голос ніколи не давав підказок, нічого не питав. Він завжди казав…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
— Йобана в рот, у мене вистрілили нахуй, чи що? — з цих слів почався ранок Стьопи. Перша річ, яку він помітив, — пляшка води, яку він схопив і залпом випив половину. Потім він помітив пігулку від голови і теж її взяв, запивши водою, що залишилася. Тільки коли хлопець прийшов до тями,…-
41,2 K • Completed
-
- 1 2 … 1 313 Next
