Розділи
-
Розділ 7 Звичайний Ранок Він тримав її міцно, обома руками, ніби не хотів відпускати цей останній момент. Невже вони більше ніколи не побачаться? Невже вони дійсно більше ніколи не побачаться?! Він не міг у це повірити. Він почав прокручувати в голові спогади всіх…-
6,6 K • Ongoing
-
-
Я лежала та не рухалась. Тупий біль внизу живота нагадував мені про те, що щойно сталося. Діо лежав поруч, бавлячись з пасмом мого світлого волосся. Я чула його спокійне рівне дихання. — Подивися на мене. – сказав він та взяв мене за підборіддя, піднімаючи мою голову. Наші…-
7,0 K • Ongoing
-
-
Вітаю, друже ✨ Мене звати Даниіл і я український фентезі-письменник. Безкоштовно завантажуй повний текст книги у моєму Телеграм каналі та ділися з друзями 📚 Також слідкуй за новинками, слухай аудіокнигу та підтримуй: Telegram: https://t.me/danyil_writer LinkTree: https://linktr.ee/danyil_writer Donatello:…
-
6,6 K • Ongoing
-
-
Сьогодні мені далі одяг. Якийсь чоловік подав мені його. Це виявилася шовкова нічна сорочка червоного кольору. Я не стала зволікати та натягнула її. Шовк ніжно огортав шкіру, що було дуже приємно. Я вже давно не відчувала одягу на своїй шкірі. Навіть не зважаючи на те, що сорочка…
-
7,0 K • Ongoing
-
-
Вітаю, друже ✨ Мене звати Даниіл і я український фентезі-письменник. Безкоштовно завантажуй повний текст книги у моєму Телеграм каналі та ділися з друзями 📚 Також слідкуй за новинками, слухай аудіокнигу та підтримуй: Telegram: https://t.me/danyil_writer LinkTree: https://linktr.ee/danyil_writer Donatello:…
-
6,6 K • Ongoing
-
-
Якби не хрипке, ледь чутне дихання, вона здавалася б мертвою. Кров на одязі та шкірі висохла огидною коричневою кіркою, а з волосся стирчало лісове сміття. Какаші потягнувся до неї та обережно дістав довгу соснову голку, що заплуталася в брудних пасмах. Він стояв над ліжком і…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Після того, що сталося між нами, дещо змінилося. Я більше не відчувала його тиск. Навпаки він став іншим. Таке враження, що він був впевнений, що я нікуди не втечу. Я зовсім не розумію Діо. Що спонукає його так поводитися? А ще його слова про те, що я опинилася тут не просто так. Невже…
-
7,0 K • Ongoing
-
-
«Дорогий сенсею, дякую за ваш попередній лист! Дуже рада, що у вас все добре. Сподіваюся, ви не сумуєте, бо як тільки ми завершимо місію, я б хотіла повернутися до тренувань із вами та пані Цунаде. Не можу повірити, що вдома настільки холодно. Тутешня спека доводить мене до сказу!…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Акане ненавиділа тікати. Неважливо, від чого або від кого, неважливо, як добре їй це вдавалося. Фінал завжди був один – пекуча відраза до самої себе. Тому цього разу, щоб не розтягувати цю огиду на два довгі місяці, вона з усіх сил намагалася запевнити себе, що так було правильно.…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Вечеря. Вечеря. Ніколи раніше це слово не хвилювало так сильно. Ввечері після дня народження Ренджі вони з Какаші домовилися повечеряти. Так, це траплялося і раніше. Останнім часом вони доволі часто їли щось разом, проте на цей раз це мало бути… Однозначно, це мало бути…-
95,5 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 7 8 9 … 24 Next
