Розділи
-
Частина 1 Знову цей клятий сон. Кімната, моє старе тіло. Дивитися навіть бридко. Втім, тут уже не так темно, як попереднього разу, бо світло пробивається крізь штори і освітлює деякі частини кімнати. Хах, ніби це якось допоможе мені. Щось липне до моїх рук, але я не розумію що. Пробую…-
49,5 K • Ongoing
-
-
Воз зупинився біля однієї з бічних брам палацу, коли ще не з’явилися перші промені сонця. Палац дрімав, потопаючи в передсвітанковій млі, його величні стіни були майже непомітні в темряві. Холод торкався шкіри крізь нічну вологу, але ніхто з них цього не помічав, їхні думки були…-
27,5 K • Ongoing
-
-
— Хто тобі таке сказав? — його голос був рівний, без емоцій, як відшліфований камінь. Його очі — холодні й пронизливі. — Я працюю євнухом уже шість років. Маомао розсміялася. Не голосно, але досить зухвало, щоб зачепити, її сміх був як ляпас у тиші саду. — Ви дуже схожі на своїх…
-
27,5 K • Ongoing
-
-
— Ти впевнений, що це була вона? — запитав Ґаошун, обережно, з майже ритуальною точністю, ставлячи нефритово-зелену чашу з чаєм на лакований столик між ними. Його голос був спокійним, але в ньому відчувалася незвична нотка занепокоєння. Дзінші не відповів одразу. Його пальці…
-
27,5 K • Ongoing
-
-
— Дуже цікаво бачити вас разом, — мовив Луомен, коли двері зачинились за ними, і він залишилися наодинці з Дзінші. Його голос був м’яким, але у ньому вловлювався прихований гачок, який мав зачепити співрозмовника. — Як справи у наложниці Ах-Дуо? — запитав він з ледве помітною…
-
27,5 K • Ongoing
-
-
Тиждень потому. Світанок, охорона ще змушує себе не дрімати, але чиїсь кроки лунають у ранковій тиші. Це Маомао впевнено вийшла з брами Зовнішнього палацу. За декілька днів до цього, вона сказала батьку, що буде відточувати свої навички, щоб стати наложницею. Її слова були…
-
27,5 K • Ongoing
-
-
Батільда бігла. Незважаючи на задишку, вона не зупинялась. Аби встигнути, аби допомогти. Було 12 годин ночі, коли сонна Батільда побачила страшне зелене сяйво та почула крик з боку її сусідів - Поттерів. Повітря вмить стало важким, пронизаним ледь вловимою магічною вібрацією. Вона…-
509 • Ongoing
-
-
ББаронеса Анна Гетська була не просто молодшою сестрою правительки — вона носила мідну фібулу у формі дракона з розгорнутими крилами — знак лейтенанта Драконогвардії, прикордонної комендатури швидкого реагування. Контроль над перевалами, мобілізація резерву, — все це…
-
63 • Ongoing
-
-
Карл нервово теребив вузол краватки. Сьогодні на нього чекала важлива співбесіда — звільнилася посада начальника відділу, і Карл цілком обґрунтовано претендував на це місце. Марта лагідно усміхнулася й поправила цей дратівливий аксесуар. — У тебе все вийде. Ти, звісно ж,…
-
63 • Ongoing
-
-
– Що ти тут робиш? – знаходжу опору у вигляді якогось давно заржавілого інструменту та спираюся на нього. Хотілось би сказати, що всередині мене вирують якісь радісні почуття, але насправді там пустка. Вдивляюсь в обличчя Кетча і не відчуваю нічого. Тільки Пітьму, яка прагне…
-
77,8 K • Completed
-
- Previous 1 … 71 72 73 … 1 324 Next
