by Хельга Самуїл —Сьогодні ніч оманливо спокійна, безшумна, безпечна. Вулиці, що вдень зазвичай переповнені людьми, о такій пізній годині неймовірно порожні. У цій мирній атмосфері нічого й близько не нагадує про події, що сталися якихось кілька годин тому. Як і ця ніч, бар, у якому зараз,…
by Нора Снарт —Лі Юй прокинувся і виявив, що вже перебуває в маєтку Принца Цзіна. Він навіть не знав, що в палаці ціла юрба людей обговорювала його дивацтва. Втім, навіть якби знав, йому було б байдуже. Тепер він цілком усвідомлював себе як рибу. Його життєва філософія зводилася до простого…
by Вечірній Сутінок —Через три хвилини швидкого бігу ми прибігли на вулицю, яскраво освітлену магічними ліхтарями, на якій вже стовпилися стражники та роззяви. Серед присутніх я помітив двох стихійних магів та начальника варти Натана Бока. Вони, мабуть, щойно приїхали верхи, і сотник входив у курс…
by Cold Walrus —28 червня, 7:23 — атака монстрів на табори. Хмари стали густішими. Стало помітно темніше. Коли вони вибігли з лісу вони почули дивні звуки. Коли вони оглянулись вони побачили місце битви. Всі людомонстри були попереду і відбивалися від монстрів а люди їх підтримували їх і помагали…
by Cold Walrus —— що бляха сталося коли Віталій відправився за вами? Спитав головнокомандувач у Артема. Стояла подальша картина. Весь другий загін і капітан четвертого стоять на межі табору, Артем і Віталій побиті і пахнуть чимось паленим, обох тримають на відстані, і всі думали що робити далі…
by Nesheretny Andrey —За кілька днів звістка про те, що юна вовчиця на ім’я Ріола залишилася сиротою, стрімко розлетілася зграєю. Багато родин у гірській зграї виявили бажання взяти вовченя, що залишилося без батьків, до себе в сім’ю. Бажаючих було більш ніж достатньо, тож Ріола могла сама обрати…
by Грицеляк Сергій —Ранки в редакції завжди починалися однаково — запахом кави з автомату, шелестом клавіатур і тихими зітханнями тих, хто вже сьомий рік поспіль “шукає натхнення у дедлайнах”. Соломія зайшла до свого відділу, поставила сумку біля столу, розстібнула пальто, включила ноутбук і…
by Chai Nk —— Ельза… Ельза… Ні… Цього не може бути… ЕЛЬЗА-А-А-А! Сайго прокинувся у крижаному поті. — Ельза… Моя улюблена і прекрасна Ельза… — прошепотів він, тихо уткнувшись обличчям у подушку. Сльози повільно стікали по його щоках, вбираючись у тканину наволочки. — Ельза… Моє…
by Вечірній Сутінок —Урочистість була призначена на завтра. А сьогодні прибували різні гості. Наша карета зупинилася у просторому дворі, де всюди були клумби з квітами, і росли квітучі дерева. Напевно, завдяки магії життя, і, мабуть, коштує це не дешево. Зате виглядало красиво та затишно. До нас…
by Грицеляк Сергій —День ішов звичайним темпом — рівномірно, без натхнення. У повітрі як завжди стояв аромат кави, змішаний із запахом принтера й парфумів колег. Вона сиділа за своїм робочим столом, дивилася на монітор, але думками давно відійшла від чергової статті під назвою “Жіноча впевненість…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.