by fanfic.com.ua —Розділ I. Порятунок Ненсі Дрю, вісімнадцятирічна дівчина з гострим розумом і добрим серцем, поверталася додому звивистою дорогою неподалік Рівер-Гайтс. Її новенький темно-синій кабріолет, подарунок від батька на день народження, сяяв під сонцем. Вона щойно виконала доручення…
by red_sly_fox —Розділ двадцять восьмий Білосніжне, майже золотаве волосся Луни було першим, що кинулося Герміоні в очі. Вона сиділа в камері сама. Її довге волосся спадало вниз світлою рікою, розсипаючись по плечах і тонкій тканині старої сукні. Луна сиділа на холодній підлозі, трохи…
by So —Знову це місце. Ця темрява, що окутує собою, тьмарячи розум і змушує розчинитися в своїх глибинах. Та не сьогодні. В цей раз вона була не жадібною чорною водою, а порожнім, нескінченним небом. Не зорь, не місяця — лише холодний вітер, що несе в своїх обіймах кудись…
by red_sly_fox —~ Спогад 11 ~ — Це погана ідея, Драко. — Герміона поспішала за ним порожнім коридором, намагаючись достукатися. — Дуже погана ідея. — Ти вже це казала, — недбало кинув він. Вони йшли порожнім коридором Гоґвортсу. Тиша була неприродною. Десь поруч чергували аврори.…
by red_sly_fox —~ Спогад 7 ~ Минуло два тижні. Два тижні, сповнені тренувань, вправ і книжок, які Герміоні часом нестерпно кортіло пожбурити через кімнату — просто в Драко. Звісно, без його дурнуватих усмішок не обійшлося. Як і без тих самих жартів про її «вічний безлад» — що в її…
by red_sly_fox —Розділ девʼятий Тиждень потому Герміона вже тиждень не виходила з цілительського складу. Вона тонула серед звітів, наказів, нескінченних списків і — найболючіше — листів родичам загиблих. Ніхто не наважувався її турбувати, й, певно, за це варто було дякувати…
by Нана, та що Натлікс —Хаос завжди перемагає порядок, оскільки краще організований. Спекотне, ліниве сонце залипло над дахами Оттері-Сент-Кечпоул, розтікаючись липкою патокою по черепиці, полях і лісах. Повітря тремтіло, хвилювалося, ніби сама земля внизу перетворилася на розпечений казан. Але…
by red_sly_fox —Розділ сімнадцятий — Чорт забирай, я так жерти хочу. — Думаєш, ти тут один такий особливий? Двоє вартових гомоніли, перегукуючись між собою. Обидва стояли біля дверей, спершись спинами на холодну стіну за ними. — То може відпочинемо? — ліниво протяг перший. — Поки…
by Грицеляк Сергій —Ранок настав непомітно. Світло просто стало сірішим. Ніч ніби розчинилася сама. Ліс тягнувся без кінця. Наче сам час тут сповільнився. Потім дерева раптово закінчились. Простір відкрився різко. Попереду лежала рівнина. Порожня. Волога. І десь далеко — ледь помітна лінія води.…
by red_sly_fox —Розділ двадцять перший — Ти… — власник шинку нервово ковтнув повітря. — Ти розтрощив мій заклад, розігнав усіх моїх клієнтів, одного навіть… вбив… І… і… — він безпорадно розвів руками перед Драко. — Влаштував тут повну вакханалію! Драко стояв мовчки, вислуховуючи цю…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.