by Ginger —Ці Жун завжди був складним. З ним не було просто ніколи і не могло бути. Інакше з ним би не було так цікаво, інакше він би не манив до себе настільки сильно, наскільки відштовхував. Тайхуа не міг пояснити ані собі, ані вчителю чи будь-кому іншому, що знайшов у ньому. Але якщо він…
by katyachav —Наступний день. Ранок. Сонце освітлює кімнату. Майкл не спав всю ніч. Не зміг заснути. Слова батька і та сцена, де він підносив Евана до аніматроніка, не покидали його голову і не давали спокій. Еван ще спав. Майкл обережно встав з ліжка, намагаючись не розбудити його. Він пішов у…
by Karambolyyy —Люк — Тобі подобається? Портрет був неймовірним. Художниця занадто точно передала попереджувальний вигляд Єви — вона не виглядала занадто лихою тут, але і не створювала враження тендітності. Кожна складочка на її одязі була на своєму місці, передаючи її справжню тілобудову…
by red_sly_fox —~ Спогад 1 ~ 1 вересня 1996 року Гоґвортс-експрес — Герміоно, він один з них, — твердо мовив Гаррі. — Я в цьому переконаний. Стривожений голос Гаррі змусив Герміону відірвати очі від примірника. Зустрівшись із його рішучим поглядом, вона зрозуміла: так просто він…
by red_sly_fox —Розділ вісімнадцятий 19 січня 2005 року Околиці Нормандії, Північна Франція Герміона різко розплющила очі, хапаючи ротом повітря. Тіло тремтіло — і вона й сама не могла сказати, від чого більше: від холоду чи від спогадів, що ще не встигли розсипатися після сну.…
by red_sly_fox — ЧАСТИНА ІІ ЗРАДНИК Коли розлучаються двоє, За руки беруться вони, I плачуть, і тяжко зітхають, Без ліку зітхають, смутні. З тобою ми вдвох не зітхали. Ніколи не плакали ми; Той сум, оті тяжкі зітхання Прийшли до нас згодом самі. – Генріх…
by Ivan K —Частина 1. Перші ознаки проблеми Час підходив до обіду, тож вирішили поїсти консервами прямо на ходу, щоб не втрачати час. Альоша сидів на своєму місці, вишкрібаючи залишки з майже порожньої консерви. Хрест свій обід вже доїв, але банку не викинув, а залишив на підлозі, щоб…
by Ivan K —Частина 1. Спокійна дорога Після Тайшета дорога здавалася неймовірно спокійною. Майже нудною. Тепловоз котився вперед рівним ходом, колеса вистукували монотонний ритм. За вікнами розстилалася сибірська тайга — нескінченні ліси, що тяглися до самого небокраю. Сосни, ялини,…
by Ivan K —Частина 1. Підготовка – наше все Тепловоз котився вперед, залишаючи позаду Зиму. Ліс за вікнами був зеленим, живим. Птахи співали, вітер шелестів листям. Звичайна, нормальна природа. Але Альоша знав — це не надовго. Попереду був Тайшет. Місто-привид. Місто, що перетворилося на…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.