by анасерделька —Тихий вечір. З-під горизонту ледве виглядають тьмяні промінчики сонця. На лавці сидів блондин, одягнений весь в чорне, котрий виглядав дуже втомлено. Він дивися вдалину, бо звідси можна побачити гарний вид. Видно, що той, хто сюди приходить, мав гарне почуття краси. Тим часом…
by murchik_mur_myau —Ніч у Макочі була глухою й сирою, але саме така ніч іноді народжує історії, які потім розповідають пошепки. Ліхтарі блимали, ніби намагаючись попередити: сьогодні тут станеться щось важливе. Холодний туман стелився низько, обіймаючи старі будинки, і місто здавалося живим,…
by Вечірній Сутінок —Глава XXIV. Несподівана розмова. Був чудовий ранок. Я сидів удома і намагався читати. Несподівано в мої двері постукали. На порозі опинився начальник особистої охорони короля Артур фон Ліст. - Олександре Флаю, вас терміново хочуть бачити в палаці короля, - замість привітання…
by Вечірній Сутінок —Після цих слів я глянув на Конона, і той трохи кивнув мені головою. - Завтра ми зможемо показати дослідний зразок і провести, певною мірою, польові випробування. На цьому наша нарада була закінчена. Я пішов додому спати. Ніяк не можу зрозуміти людей, навіщо вони метушаться…
by Вечірній Сутінок —Вночі я більш-менш пристойно спав. Вранці я переступив через Джона Блека, який дрімав, та зістрибнув з фургона, яким зараз керував його помічник. Відбіг трохи вбік і сходив за малою потребою в придорожніх кущах, а потім знову наздогнав наш віз. Який їхав із пристойною швидкістю…
by Вечірній Сутінок —Наступної ночі я спав неспокійно. І раптом прокинувся від гострого почуття небезпеки. Тихенько пискнуло у мене в голові закляття домашньої сигналізації. Хтось зламав вікно на горищі. Негайно я накинув на себе Вуаль Темряви, Магічну Концентрацію, Магічний Зір та закляття…
by Віра Рокі —Іноді здається, що минуле має свій запах. Тонкий, майже невловимий, але варто комусь сказати слово не тим тоном, подивитись не тим поглядом, і ти раптом стоїш не тут, а там. У тій самій кімнаті, де тебе давно немає. Слухаєш голоси, які вже не повинні звучати. Так сталося й…
by Vlada —Виснажена після ще одного робочого дня, я мала зайти до свого начальника для здачі деяких даних. Відкривши двері та увійшла в до болі знайомий кабінет. Знаючи кожну деталь, як і в його власника. Товстий каблук стукав по паркету. Ніколи не розуміла шпильки, хоч і гарно, проте я хочу…
by Ola —У кабінеті Кадзекаге панувала задушлива тиша, яку порушувало лише ледь чутне шурхотіння піску в гарбузі Гаари. Сонячне світло пробивалося крізь круглі вікна резиденції, висвітлюючи пилинки, що кружляли над довгим столом, за яким сиділи старійшини. Їхні обличчя, порізані…
by Tay N Kongreyv —Чекання. Коли ти не можеш розслабитися ні на мить. Коли твоє тіло заклякле від напруження. М'язи кричать про відпочинок, але ти не можеш цього собі дозволити. Бо ти чекаєш, коли знову щось станеться. Ти не знаєш що це, не знаєш як… Будь-який звук, крок, шерхіт. І ти тримаєшся із…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.