Розділи
-
Поцілунок перейшов у дещо більше. Вони гадки не мали, коли втратили контроль над собою, та зараз це все для них нічого не значило. Було лише збите дихання та бажані губи. Кроулі, схилившись над Азірафаелем, не лишав оминутою жодну частинку тіла. Його волосся лоскотало оголене тіло…-
1,5 K • Ongoing
-
-
Я йшла коридорами величного замку і задумувала нову розвагу, гідну юної відьми. Сподіваюся через мої витівки братика не виженуть з Турніру?! Хоч ми й не дуже ладнаємо, але не хотілося б підривати йому кар'єру. "Ловець Віктор Крам" - звучить гордо та звучно, його ім'я скандують…
-
695 • Ongoing
-
-
Іван завмер на місці, а його очі розширилися від страху і несподіванки. Серце почало битися з нереальною швидкістю, а хлопець, що обпікав злісним поглядом наближався до нього та зупинився лише тоді, коли відстань між ними не сягала більше одного крока. Темноокий примруженими…
-
3,1 K • Ongoing
-
-
Виходити з коми набагато важче і довше, ніж здавалось. За кожен міліметр власної свідомості Каї довелось важко боротись і відвойовував він її поступово. Спочатку він ледве міг відкрити очі на кілька секунд та напружити мʼязи в кінцівках, потім зір чіткішав. Через кілька днів…-
82,3 K • Completed
-
-
Ви колись були засоромлені самою собою перед істотою, яка на вигляд має велику силу і жахливу ауру і виглядає як білий чодовик у чорному балахої, ні, а мені довелося. Але перед тим як я потрапив сюди був собі звичайний день будинок-університет-підробіток-будинок. І смикнуло мене…
-
3,2 K • Ongoing
-
-
Але я не хочу йти зі школи! - дзвінкий крик луною відбився від тонких стін літнього будинку і розлетівся по всьому приміщенню. - Тебе вигнав сам Каркаров, хіба ти не розумієш, що в цій ситуації я ніяк не можу тобі допомогти?! - брюнет стукнув кулаком по дверях, від чого ті ледве не…
-
695 • Ongoing
-
-
Наші ноги омиває тепле море, ми сидимо на камені, впритул один до одної, місця достатньо щоб тримати дистанцію, але нам це ні до чого. Я не можу відвести погляду від її чарівних очей. -В тебе дуже гарні очі Вона знімає свій каптур, а слідом і мій, нахиляючись ближче до мого обличчя,…
-
Останній тиждень погода залишала бажати кращого. Кожного вечора на тихе селище маглів обрушувався проливний дощ, густий туман підступним звіром розповзався по всій території лісу, і з настанням сутінок все ближче білосніжне покривало підступало до маєтку Вілксів, що…
-
2,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 339 340 341 … 1 343 Next
