Розділи
-
Ліс розкривався поступово – як сторінки книги, які хтось повільно перегортає. Спочатку вузька стежка, потім галявина, далі невелика річка, яка дзюркотіла так, ніби нічого в цьому дивному світі і не відбувається. Уляна йшла за Боком, відчуваючи, як серце б’ється від відчуття…-
2,1 K • Ongoing
-
-
Виття хвилею поширилось усією стежкою. За мить крамнички рвучко позачинялись, і настала підозріла тиша. Хікару миттєво потягнув Йошікі за руку кудись убік дерев. Кіт лишився доїдати морозиво, що тепер розтікалось тротуаром. — Швидше, Йошікі, сховайся за мною і мовчи, —…-
8,1 K • Ongoing
-
-
Цієї ночі Йошікі бурчав і стогнав крізь сон. Його тіло поверталось із боку на бік. Ситуація справляла враження, що йому просто сниться нічне жахіття. Шкода, нікого не було поруч, щоб помітити, як частинка Хікару зливається з новим тілом. ***** Перед очима була наче криваво-червона…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Хікару стояв по коліна в морській воді, а вітерець холодив щойно змочену хвилями шкіру ніг. Закінчивши наспівувати, Хікару поглянув на Йошікі. Той, здавалось, милувався ним із берега. — Перед смертю справжній Хікару сказав: "Я не хочу, щоб Йошікі страждав. Я не хочу, щоб він був…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Спалахи, вибухи. Бойові вигуки – Вперед, в атаку!, - кричав хтось. – Активую захисний бар'єр!, - вигукував хтось інший. – Ми повинні протриматися будь якою ціною! Ми мусимо втримати їх! Якщо ми впадемо, то королівству кінець! – Так, командире! – Уляно! Не відставай! Уляно!, -…
-
2,1 K • Ongoing
-
-
Кажуть, що доля кожної людини вже давно вирішена наперед. Кажуть, що не варто чинити опір своїй долі. Приймай все належним чином та живи спокійно. Але є люди, які стверджують протилежне. Люди, які готові боротися за краще життя. Людина пише своє життя. Тільки вона вирішує, яким…-
11,4 K • Ongoing
-
- Previous 1 2
