Розділи
-
День ішов звичайним темпом — рівномірно, без натхнення. У повітрі як завжди стояв аромат кави, змішаний із запахом принтера й парфумів колег. Вона сиділа за своїм робочим столом, дивилася на монітор, але думками давно відійшла від чергової статті під назвою “Жіноча впевненість…-
12,6 K • Completed
-
-
Ранки в редакції завжди починалися однаково — запахом кави з автомату, шелестом клавіатур і тихими зітханнями тих, хто вже сьомий рік поспіль “шукає натхнення у дедлайнах”. Соломія зайшла до свого відділу, поставила сумку біля столу, розстібнула пальто, включила ноутбук і…
-
12,6 K • Completed
-
-
Коли вона прокинулась зранку, то ще довго не відкривала очей. Хотіла втримати ту теплу тишу, де все було можливим. Там, у снах, ще залишалось щось від неї — спокійної, впевненої, бажаної. У реальності такого стану вистачало ненадовго. Повільно потягнулась, ніби прокидаючись не…
-
12,6 K • Completed
-
-
Ранок наступного дня пахнув втомою й дедлайнами. Преспоказ залишився десь позаду — у вчорашніх блисках і порожніх келихах шампанського. Сьогодні все знову поверталось у звичний ритм: тексти, правки, кавові плями. — Маємо день, — сказала Василіса, з’явившись у дверях із двома…
-
12,6 K • Completed
-
-
Вона зайшла до редакції у своєму звичному темпі: пальто на ходу скинула на спинку стільця, ледь тепла кава в руках давала той мінімум тепла, з якого зазвичай починався її день. Комп’ютер тільки завантажився, коли на екрані спалахнуло: «Олександр. Вхідний дзвінок». — Соломіє, —…
-
12,6 K • Completed
-
-
Минуло кілька тижнів. Дні знову стали схожі один на один — робота, дорога додому, нескінченні дрібні справи, що губилися в рутині. Соломія вже майже звикла до цього рівного темпу, але саме тому, мабуть, і не здивувалась, коли головний редактор урочисто оголосив: «У п’ятницю…
-
12,6 K • Completed
-
-
Ранок почався правильно — і саме тому одразу не склався. Соломія прийшла в редакцію трохи раніше за інших. Коридори ще не встигли наповнитись голосами, тільки десь у дальньому кабінеті тихо клацали по клавіатурі. Вона повісила пальто, поставила сумку на стіл і відкрила ноутбук…
-
12,6 K • Completed
-
-
Містечко пахло рибою і вугіллям. Вузькі вулиці були вкриті сіллю, яку вітер з моря заносив аж у двори. Я йшов із невеликою торбою за плечима, в якій лежали кухонний ніж, кілька спецій у полотняних мішечках і старий кухарський фартух. Усе моє життя вміщалося у цю…-
10,9 K • Ongoing
-
-
Я досі пам’ятаю свій останній день на березі так само чітко, як ніби це сталось учора. Того ранку я встав удосвіта, ще до того, як сонце піднялося над дахами верфі. У кишені я стискав зім’ятий папір - контракт на рейс до південних портів. Дев’ятнадцять років… Мати плакала, але я…
-
10,9 K • Ongoing
-
-
Море завжди було моїм домом. Я народився в маленькій хатині біля самої води, і ще змалку міг відрізнити шум припливу від шуму відливу. У десять років я вже вмів ставити вітрило на рибальському човні, у п’ятнадцять - лагодити тріснуту щоглу під час шторму. Тому, коли у таверні…
-
10,9 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 346 1 347 1 348 … 1 352 Next
