Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Stories
6 969
Words
24,6 M
Comments
9 487
Reading
85 d, 6 h
-
Її змусили сказати “так”. Але мовчати вона не збирається. У Кіри було просте бажання — жити своїм життям. Медична кар’єра, самостійність, місто, де її ніхто не контролює. Але один день — одна угода — перекреслюють усе.Тепер вона наречена чоловіка, якого майже не знає. Її думку ніхто не запитує, її роль уже визначена.У чужому домі, серед людей, які говорять півправдами і ніколи не дивляться в… -
Пайпер – молода дівчина, блондинка… Вона зовсім звичайна, на перший погляд. Але є те, що її відрізняє від інших.(я леді баг!! я талісман! чудо з чудес..-) А саме, її робота(ще в неї є підробіток у пекарні, але то вже таке). Вона працює в Старр Парці, якщо точніше – то на самій арені! Однак є одна дівчина, з якою у Пайпер складні стосунки. І ні, вони не ворогують, як ви могли б подумати. Проблема полягає у тому, що ця особа, м’яко кажучи…. дивна. - Після загадкового зникнення брата Казиміра вирушає до невеликого польського містечка, де він жив останнім часом. Брат залишив після себе лише кілька слів – записку, ключ під килимком, корм для кота. Все виглядає так, ніби він просто поїхав на кілька днів. Але щось не складається. Поступово Казиміра занурюється у спогади: про дитинство, про мовчазну обіцянку зберігати його таємницю, про те, як брат завжди був «не…
-
Ада не шукає кохання і не потребує рятівників. Проте з’являється чоловік, який відчуває її гравітацію сильніше, ніж вона сама. І втекти від цього вже не вийде. -
Все починалося, як невинний флірт. З кожним поглядом між ними зростало напруження. І з кожним днем вони віддаляються від відносин начальника й підлеглої. Скинути усі запобіжники, ось що їм потрібно, коли вони опиняються у замкненому просторі. -
Ця історія є постканоном з певним відхиленням від канону. Після зупинення Гулу Землі пройшло декілька років. Жителі острову Парадіс нарешті звільнилися від вічного страху, а члени Корпусу Розвідки від необхідності жертвувати своїм життям. Леві і Ханджі, котрій дивом вдалося вижити та залишитися неушкодженою, побралися й оселилися в будиночку на відшибі острова біля моря. Їхнє спокійне і розмірене життя тепер ані на йоту не нагадує… -
«Хлопчик, що виріс у Неверленді» — це фанфік про Капітана Крюка до того, як він став Крюком. Про першого хлопчика, якого забрав Пітер. Це історія про те, що буває, коли тебе не знаходять. І коли ти перестаєш чекати. -
У реальному житті таке трапляється рідко, якщо взагалі трапляється. Ось за це ми любимо історії, де двоє з різних світів зустрічаються – не для того, щоб розійтися, а щоб змінити одне одного. Це казка про кохання, що з’являється несподівано, порушує всі правила й перемагає обставини. Деніс – трохи загублений у своєму житті і стосунках з навколишнім світом. Кожен день – це боротьба за виживання в прямому сенсі. Марко єдиний син дуже заможного батька. Він вродливий, талановитий, успішний – справжній мажор з безмежними можливостями. Але зовсім самотній. Мало хто насмілюється наблизитись до нього. Він і сам не поспішає заводити друзів, бо бачить тільки заздрість і бажання отримати тільки вигоду від стосунків. Їхні з Данісом світи ніколи не мали перетнутися… Але трапився той самий вечір. Суперечка, двобій на спір. Одна розмова. Один погляд. І все змінилося. Ця історія – про другий шанс, про блиск в очах і про те, як іноді навіть у найреальнішому світі трапляється щось абсолютно казкове. Неначе з кіно. Неначе з життя, яке ми завжди хотіли прожити – хоч один раз. -
Спочатку ніхто не помітив, що щось не так. Світ жив звичайним життям: новини, конфлікти, політика, старі війни. Десь зникали супутники, десь раптово зникала техніка, інколи на радарах з’являлися об’єкти, яким не могли знайти пояснення. Але все це здавалося дрібницями, які легко списати на помилки або випадковості. Минув час — і цих «випадковостей» стало занадто багато…. Починається важка, заплутана і далеко не така героїчна, як… -
Розенферд, певно, ніколи не славився чимось особливим: життя тут текло тихо й розмірено, без жодного натяку на жахіття, яке, зрештою, застало нас у травні. Раптові вбивства молодих дівчат шокували всіх мешканців, які до кінця так і не усвідомили, що саме відбувається. Я усвідомила теж не одразу — намагалася забутись, повірити, що все якнайшвидше закінчиться, та одного дня ситуація загострилася до межі, мимоволі познайомивши мене… - Previous 1 … 16 17 18 … 21 Next
