Розділи
-
Ніч була тиха. Іноді десь, яскраво блиснувши, з’являлися зорі й одразу ж тьмяніли, зникаючи серед мільйона інших. «Тиша та гладінь», — можна було б сказати, але, схоже, не для нашої омеги. Кошмари навідали її цієї ночі. Повертаючись уві сні з боку на бік, вовчиця щось нерозбірливо…-
33,7 K • Ongoing
-
-
– На сьогодні це все. Ми можемо зустрітися завтра для чогось иншого, але наразі ви всі вільні, – сказав Метатрон. Михаїл, Уриїл і Саракаїл не гаячи часу пішли. Карта Лондона все ще лежала перед ними, а навколо палали пожежі й клубочився дим. Азирафаїл майже не чув слів Метатрона,…-
19,9 K • Ongoing
-
-
Тиждень промайнув – вони і оком не встигли кліпнути. Тренування, записи, обговорення і знову тренування до повного виснаження. Бан Чан схуд, його очі світили темним вогнем із западин очиць. Він був вимогливим до інших та нещадним до себе. Ось і зараз, була лише п’ята ранку, а їх…-
15,3 K • Completed
-
-
Я ніколи не думала, що світло може бути таким тихим. Тонким, як подих і теплим настільки, що хочеться в ньому залишитися. У дитинстві світло завжди було гучним - воно осліплювало, вимагало, карало. І я вчилася жити в тіні. Мабуть, саме тому коли з'явився Ярик, я спершу подумала, що…-
1,1 K • Ongoing
-
-
Наступні кілька днів у маєтку минули в дивній, майже нереальній тиші. Кирій, наче приборканий звір, поводився на диво слухняно. Він їв сніданки, які приносили до його кімнати, гортав книги, навіть відповідав на фліртувальні зауваження Артема з меншою кількістю сарказму, ніж…-
6,1 K • Ongoing
-
-
Старий сон щоразу турбував Йошікі у найтяжчі ночі. Логічного кінця так і не наступало. Можливо, він вже несвідомо відчував, що саме сталось, але боявся в цьому переконатися. Він боявся побачити це у своїй руці. Голос ніколи не давав підказок, нічого не питав. Він завжди казав…-
8,1 K • Ongoing
-
-
Частина 1. Перші ознаки проблеми Час підходив до обіду, тож вирішили поїсти консервами прямо на ходу, щоб не втрачати час. Альоша сидів на своєму місці, вишкрібаючи залишки з майже порожньої консерви. Хрест свій обід вже доїв, але банку не викинув, а залишив на підлозі, щоб…-
36,3 K • Ongoing
-
-
Розділ I. Порятунок Ненсі Дрю, вісімнадцятирічна дівчина з гострим розумом і добрим серцем, поверталася додому звивистою дорогою неподалік Рівер-Гайтс. Її новенький темно-синій кабріолет, подарунок від батька на день народження, сяяв під сонцем. Вона щойно виконала доручення…-
9,3 K • Completed
-
-
Фредеріка Хвороба була поруч зі мною з самого дитинства. Хворобу звали Ліліт. Я не памʼятаю, як познайомилась із нею. Наші родини жили по сусідству, тож ми не могли ігнорувати одна одну. Я любила бавитись із нею та її братом Каїном, любила ходити до школи разом з ними. Щоправда,…-
265,3 K • Ongoing
-
-
- Як тебе звати? – раптово запитав Факелоносець, кидаючи поверх карту із більшим значенням. - Ми наче не в такі ігри починали грати, - звів до нього очі Кленсі. – Ти ж знаєш, не дуркуй. - Я маю на увазі, яке твоє справжнє ім’я? Кленсі завмер. Він повільно роззирнувся довкола,…-
910 • Completed
-
- Previous 1 … 7 8 9 … 29 Next
