by Karambolyyy —Пізнє літо, останні теплі дні, початок 90-х років 19 століття. Леві вирішує дослухатись до спонукань батька, відомого військового тих часів, і подається на службу в армію разом з давніми друзями. Попри гігантську різницю у соціальних станах та батьківську заборону спілкування із…
by Karambolyyy —І все-таки Ервін зумів умовити Леві переглянути власне рішення. Леві погодився на це лише за умови, що Сміт познайомить його з інженером, про фінансування якого просить. По закінченню бала, наступного ранку, вони верхи вирушили до Манчестеру, неподалік якого знаходився маєток…
by Karambolyyy —Минуло декілька років. Їхнє листування перетворилось в цикл романів за розміром. Листи стали для них чимось більшим, ніж просто способом спілкування. Папір та чорнило стали їхнім домом, притулком та надією. Вони досконало вивчили манеру письма один одного, могли упізнати почерк…
by Karambolyyy —Наступною їхньою зупинкою став один з маєтків Акермана. Цей маєток ілюстрував становище роду Акерманів в Англії: він був величним. Тут можна проводити бали не згірші, ніж королівські. Воно й не дивно, що Леві тут не жив, адже мав простолюдинську звичку мати усе під рукою. Йому…
by Karambolyyy —Раніше мотивація Ервіна як військового була доволі розмитою: він воював за загальні поняття, за мир, за країну, за технічний прогрес. І сам він відчував якусь нестачу у своєму переліку причин. Він багато чув від своїх колег та підлеглих, що вони тут заради своєї родини: щоб дати…
by Karambolyyy —Трохи менш як рік і війна закінчилась, та Ервін перемоги не відчував. Він втратив це почуття десь тієї холодної січневої ночі. Він більше не відчував, що потрібен цій країні: врешті-решт свою місію він виконав, допоміг перемогти війну, до якої призвів конфлікт двох найбільших…
by Lemonchuu —Сьогодні знову чула про якогось там нереально красиво-чудового юнака з інтернету. Тобі дійсно не набридає отак знайомитись з ними усіма та фільтрувати сотнями різних придурків які трапляються... Сталева певно, я так не змогла б. Мені достатньо і твоєї компанії та уваги. Взагалі,…
by InspiredTeaFairy —Біль. Нестерпний головний біль. Знову ця клята мігрень! Хоча б тиша… Так м’якенько… Пахне пряними травами… коли це в окопі з’явилися такі м’які ліжка? — Що?! — я різко відкрила очі й відразу пошкодувала про це… Моргнула. — Де я? — у горло наче піску насипали. Крім мігрені, все…
by Хваляні —-Левіі~. Ти знову п'єш чай? Скільки можна? Тільки ранок, а ти вже п'єш чай. Кожен ранок одне й те саме -Чотирьох ока, відчепися від мене.- Леві відвернувся від неї та продовжив пити чай з газетою у руці. Ханджі зрозуміла, що їй тут робити нічого, та пішла далі. Вона ще не…
by Nigiri Maki —Ця історія була жахлива, проте кожного разу вона переходила з вуст у вуста і саме вона стала прикладом для багатьох людей на світі, хоча події які відбувались у ній мало хто б міг пережити навіть з сильною силою волі. Нам варто завжди цінити те хто є біля нас, оскільки саме ці люди…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.