Розділи
-
14.11.2011, 06:30 — Ранкова тривога Гаррі прокинувся різко — як від закляття. Його рука вже тягнулася до палички ще до того, як мозок усвідомив — телефон вібрує. Повідомлення від Аарона: «Потрібен у штабі. Терміново. Принеси все, що маєш з останнього виклику.» Гаррі вдягнувся…-
25,3 K • Completed
-
-
12.11.2011, 22:00 — Обітниця в тіні Ніч у Вірджинії завмерла, мов перед бурею. Дерева шепотіли свої сни, а світло вікон спліталося з темрявою, створюючи межу між світом видимим і тим, що ховався в серцях. Гаррі сидів біля вікна, загорнутий у темно-зелену ковдру, зі щоденником у руках. Це…
-
25,3 K • Completed
-
-
12.11.2011, 07:00. Дзеркальні імена Наступного ранку Гаррі стояв біля дзеркала в мотелі, зупинивши погляд на відображенні. Сліди безсонної ночі не сховалися — синці під очима, тінь тривоги. Але у відображенні щось змінилось. Не зовні. Усередині. Він торкнувся шрама, якого більше не…
-
25,3 K • Completed
-
-
11.11.2011, 06:15. Пробудження Ранок розпочався несподівано м’яко. Гаррі прокинувся у квартирі, яку йому надали на перших тижнях роботи в ФБР. Світло крізь жалюзі створювало ритм на стінах, нагадуючи пульс. Його новий пульс — у цій країні, у цьому світі, у цій версії себе. Джек спав…
-
25,3 K • Completed
-
-
10.11.2011, 07:20. Кухня Гаррі Сонце ще не зійшло повністю, але на кухні вже пахло кавою і підсмаженими тостами. Андромеда стояла біля плити, тихо перемовляючись із Тедді, який читав інструкцію до людського конструктора. Джек сидів навпроти, зосереджено вимальовуючи карту світу, в…
-
25,3 K • Completed
-
-
Сьогодні коридор ОСА зустрічав її порожнечею. Жодного слова, жодного знайомого «доброго ранку», жодного співчутливого погляду, тільки звук її власних підборів, що з кожним кроком луною розносився стінами, стаючи не просто фоновим шумом, а чітким, глузливим акомпанементом,…-
58,4 K • Completed
-
-
Сльози не висихають легко, але висохнути повинні. Зрештою, обидва сидять у кімнаті Сатору, посеред його речей, ніби два різні мертвяки. Сльози прокляття не зникають, застигаючи дьогтем на блідих щоках. Коли воно намагається витерти їх, ті лише розмазуються по долонях — незмивні…-
29,2 K • Ongoing
-
-
У передранковій тиші Лондон дихав глибоко й рівно, немов велетень, що на мить втомився. Тонкі пасма туману клубочились між вулицями, зависаючи над ще сонними дахами. Це був той час, коли місто ще не схаменулося, але вже не спить. У маленькій квартирі на третьому поверсі, в одному…-
49 • Ongoing
-
-
Ніч огорнула Палац Короля Каменів, мов густий оксамит, що поглинув кожен промінь світла. Ворог увірвався зненацька, розбивши тишу гучними пострілами. Їхні кроки глухо відбивалися в коридорах, як відлуння наближення неминучої біди. В центрі кімнати стояли вони — чоловік із…
-
49 • Ongoing
-
-
Коли знайомий поворот до офісної стоянки нарешті з’явився, вона відчула слабке, майже непомітне полегшення, іронічно, навіть дивно, бо здавалося, що перебування в офісі було безпечнішим. Дурниці, звісно, але все навколо настільки хитке, що навіть ці знайомі бетонні стіни…
-
58,4 K • Completed
-
- Previous 1 … 52 53 54 … 75 Next
