Розділи
-
Шідо, Тока, Йошіно, Оракул та Которі повертаються додому. Вони не запечатали Курумі, але врятували Шідо, і це було перемогою. Которі, вже у звичайній формі, дивиться на Шідо з сумішшю полегшення та втоми. "Которі... ти... ти Дух? І командир?" — запитав Шідо, його голос був ледь чутний,…-
5,2 K • Hiatus
-
-
Ти мовчала кілька секунд. Його слова ще висіли в повітрі — несміливі, чесні, тривожні. Він стояв, як винуватий школяр, хоча це був той самий Чан, який вів стадіони за собою. Ти повільно встала. Підійшла ближче. Він ледь помітно відступив на крок — не від страху, а від поваги.…-
3,3 K • Completed
-
-
Ліс неподалік від Бухареста. 1960 рік. Веліса вже два роки не говорила ні з одним створінням, окрім жертв. Її голос почав забувати, як звучить спів. Світ — як кістка без м’яса. Лише ніч і кров. Вона стояла посеред лісу, босоніж, з волоссям, злиплим від дощу, з втомленими, заплаканими…-
4,9 K • Ongoing
-
-
Того вечора, коли всі справи були закінчені й вони готувалися до сну, Техьон підійшов до Чонгука. — Чонгук-і... – він завагався, – я знову хочу тебе про щось попросити. Чонгук якраз розстилав ліжко. Він зупинився, сів на край і простягнув руки до Техьона, запрошуючи підійти…-
126,4 K • Completed
-
-
— гей ти що відстаєш чи що? — вигукнув Миролюб тяжко дихаючи від бігу. — тобі здається !не базікай коли біжиш! — відповів Артем тримаючи темп. — ах... ах... — задихався Микола який залишився далеко позаду. — чекайте...! ах... я більше... ах... не можу... Микола упав на землю від…-
22,1 K • Completed
-
-
— Я буду спати у ванній. — Бакі, я не кусаюся. — А це ще не доведено. Тобі не вперше ділити нічліг з кимось із колег чоловічої статі. Ви з Семом і Стівом були нерозлучні, тож ділити кімнату на трьох (іноді й на двох) стало звичкою, до того ж це було весело. Сьогоднішня ніч не мала…-
2,0 K • Oneshot
-
-
Ранковий, теплий вітерець грайливо теребив чуб, що дратувало — потрібно було постійно поправляти його, щоб не ліз в очі. Гілки дерев ледь помітно гойдалися на фоні чисто-блакитного неба — чи то від того самого вітру, чи то від збуджених пташок, що маленькими стрибочками…-
29,9 K • Ongoing
-
-
🎧 Коджі рухався швидко, із зусиллями пробираючись крізь натовп, не пропускаючи жодної калюжі на своєму шляху, від чого його ноги давно змокли, а сандалії починали натирати. Йому здавалося, ніби він був єдиним, хто рухався по прямій. Люди ж обирали необдумані траєкторії,…-
41,9 K • Ongoing
-
-
Імператор плакав. Не тим гучним, відчайдушним риданням, що спотворює обличчя і розриває груди. Його біль був глибшим, тихим, тим, що стискає серце і не дає вільно дихати. Навіть найближчі служниці, які роками знали кожен його подих, не бачили цих сліз. Але кухар, старий, сивий…-
27,5 K • Ongoing
-
-
Через мовчання Принца Цзіна Імператору стало ніяково. — П'ятий брате, батько тебе питає, — напівжартома-напівсерйозно нагадав Му Тяньчжао. Через походження Принца Цзіна Другий принц завжди відчував до нього заздрість і страх. Навіть тепер, коли він був за крок до того, щоб…-
21,8 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 47 48 49 … 75 Next
