Розділи
-
Вкотре повертатися до порівнянь не хочеться, але якби Рейна все ж таки виявилася Алісою, то в, на цей момент, останній тиждень її життя, можна було б сказати, що Країна Див, яка складалася з нескінченних пошуків, прикрашена шкільними буднями, руйнується. Бо дивлячись на записку, на…-
188.6 K • Ongoing
-
-
«Сьогодні тут зовсім нелюдно. Більш порожньо навіть ніж зазвичай», - рудий чоловік ставить сяючий у жовтому світлі лампи над барною стійкою скляний стакан із темною рідиною у ньому та оглядається довкола, поки співрозмовник скидає свою куртку й кидає її на вішак, аби опісля…-
236.2 K • Completed
-
-
В епоху, яка настала для всіх, включно з чарівниками й маґлами, боги, як і раніше, все ще дуже навіть поруч, вони милують, відкидають, благословляють і баламутять, але Прометеїв дар вогню кілька тисячоліть тому наділив цих самих усіх здатністю вести свої справи самостійно,…
-
188.6 K • Ongoing
-
-
Сиджу в приймальні лікарні, дивлюся в дзеркало навпроти. Як завжди, бачу її. І чоловіче обличчя: спокійне, беземоційне, майже порожнє, але до болю знайоме. Навколо снують інші обличчя — розмиті, тьмяні, втомлені. Вони виглядають гірше за моє. Хіба я бачу їх насправді? Чи, може, вони…-
68 • Completed
-
-
- … «Пам’ять, як і полум’я, ніколи не згасне» - таку назву отримала благодійна акція, організована родичами загиблих під час стрілянини у Йокогамі в кінці березня цього року. Десятки людей зібралися біля меморіальної дошки, встановленої приватними особами, аби пом’янути…
-
236.2 K • Completed
-
-
Лісом я повертався додому, як й кожного дня. Прохолода вечірнього туману обіймала мене, і я затримував у легенях запах вологого листя — терпкий, насичений, наче розмова зі старим другом за склянкою червоного. Навколо була чарівна осінь: золотаве листя, що вкривало землю м'яким…-
76 • Completed
-
-
І хоч наші серця розуміють, що ми люди, таємні думки наших душ приречені залишатися відомими тільки нам. - Осаму Дадзай, "Більше не людина" - Чи чув ти хоча б раз історії про бразильську мафію? Чи про російську? Про те, що вони роблять у містах, де існують. У якому страху вони їх…
-
236.2 K • Completed
-
-
Гортаючи переписку з Аретою вгору-вниз, Дадзай все ніяк не міг зрозуміти як взагалі це допустив знову. Чим він взагалі собі думав? Чому просто не сконтактувався одразу, чому проігнорував терміновість цієї справи, чому так наївно думав, що раз його зв’язок з Аретою вдалося…
-
236.2 K • Completed
-
-
Сльози не висихають легко, але висохнути повинні. Зрештою, обидва сидять у кімнаті Сатору, посеред його речей, ніби два різні мертвяки. Сльози прокляття не зникають, застигаючи дьогтем на блідих щоках. Коли воно намагається витерти їх, ті лише розмазуються по долонях — незмивні…-
17,8 K • Ongoing
-
-
Місцеві жителі точно ніколи не бачили стільки швидких і поліцейських машин, що буквально усіяли містечко з низу до гори. У лікарів розбігалися очі від тієї картини, що зустріла їх у цьому дещо дивному, як розповідали люди, але водночас цікавому для чужого ока місці. Ходило багато…
-
236.2 K • Completed
-
- Попередній 1 2 3 4 … 39 Далі
