Розділи
-
Леві Кабінет, який Ервіну відвів Заклі, можна було сприймати за особисту образу. Такий безлад рідко зустрінеш в Підземному Місті. Найбільше жалості заслуговували дорогі меблі, які в цьому смітнику здавались звичним меблюванням якоїсь забігайлівки, та книжки, покриті тонною…-
223,9 K • Ongoing
-
-
Валік повільно розплющує очі і спочатку все, що він бачить — це якусь кашу з кольорових плям, але поступово зір відновлюється. В роті сухо, все тіло болить і до нього повертаються спогади схожого пробудження, лише за винятком того, що цього разу він лежить на жорсткому матраці в…-
26,2 K • Completed
-
-
Квітень 1725 року. Атлантичний Океан, десь поблизу північного берегу Канади. Недалеко від берегів Нового Бордо, в Затоці Гудзона самотньо дрейфує судно "Slice of Pie". Як тільки на горизонті з'являється суша то одразу зі свого кабінету вилізає Капітан судна і вигукує: - "МАТРОСИ ТА…-
5,3 K • Ongoing
-
-
Розмова з Хван Інхо була продуктивною. Хоч і дивною. Виявляється, відповідь репера не сильно б вплинула на розвиток подій. Чоловік у чорному костюмі чітко дав зрозуміти: «Я не телефоную простим учасникам особисто. Ваша участь вигідна і вам, і нам». Пропозиція була переконливою:…-
18,8 K • Completed
-
-
Це було важко. І досі важко, і, ймовірно, легше не буде. Але я маю хоч щось зробити, щоб відволіктися від усього того, що знову опинилося в моєму житті, від темної сторони світу, що не дає спокою. Надприродне не дає забути, не дає спокою — воно завжди поруч. Зелене, як мох у лісі, авто…-
17,8 K • Ongoing
-
-
Коли всі заспокоїлись. Тазуна, нарешті, пояснив навіщо вирішив найняти шинобі. Мені слухати це було не цікаво. Я і так знала. Тому, зробила вигляд, що повертаюсь в Коноху, а сама пішла слідом. Достатньо далеко, щоб лише Какаші знав про мою присутність. Тазуна вирішив побудувати…
-
86,7 K • Ongoing
-
-
Повільно розтуляє губи після глибокої затяжки. Кисть вільно повисає в повітрі, коли він відкидується на спинку дивана та струшує попіл прямо на підлогу. Через мить відчуває, як дим клубочками торкається шкіри, ніжно, але холодно пестить ніс та щоки, приємними обіймами заполоняє…
-
Дорога до нового дому все ще здавалася мені загадкою. У моїх руках був лише роздрукований із комп'ютера маршрут із карти, який я вдивлялася кожні кілька хвилин, щоб не пропустити потрібний поворот. Щойно я проїхала дерев’яний знак, який був колись пофарбований зеленою фарбою,…
-
17,8 K • Ongoing
-
-
"І вчиш не зупинятись ніколи, Хоча через каміння та гори йти. На ньому так важко втрачати. Бувають злі люди, байдужі. А ти кажеш "Треба вибачати". Несеш мене через калюжі. А я сама вже вмію літати, Але хочу лише його крила. А я давно вже вмію кохати, Але ніколи так не…
-
1,8 K • Completed
-
-
1950 Підлога заскрипіла. Піт майже стікав з чола. Ставало спекотніше. Світ перед очима ледь вловимо хитався. Розпливався від нервування. Вона зажмурилась. Ідея пролізти до будинку Гепзіби Сміт з кожним кроком здавалася все дурнішою. До біса хвилювання, злочин залишиться…-
7,4 K • Ongoing
-
- Previous 1 2 3 … 79 Next
