by Syrnych0kk —— Про що задумався? За вікном мерехтів вечірніми вогнями Київ. Із привідкритого вікна долинав шум автівок, свист вітру, та шелест кленів і каштанів, листя яких уже вкрилося червоним рум’янцем. Сонце уже давно сіло за горизонт, тьмяне світло люстри освітлювало спальню. Десь у…
by Улюблена Наложниця —Пронизливий вітер гойдав ліхтар біля ґанку. Сухі пагони, що колись були мальвами, хиталися, відкидаючи тіні у вікно хатинки. Всередині було похмуро - ранні зимові сутінки заполонили кімнату, що слугувала майстернею травника, кухонькою і спальнею водночас. Хмиз палахкотів у…
by red_sly_fox —Розділ четвертий ♫ Серед порожнього, похмурого лісу лежав чаклун. Він притискав руку до боку — під долонею було тепло й слизько. Кров текла без упину, густими, гарячими хвилями. Кожен рух віддавався пульсом болю в усьому тілі. Він лежав на спині, вдивляючись у темні крони…
by red_sly_fox —РОЗДІЛ ПЕРШИЙ ♫ ← ( музичне посилання до сцени) 24 грудня 2004 року Прифронтовий табір Руху Опору, околиці Нормандії — Цілителько Ґрейнджер! Де вас носить, чорт забирай?! — голос старшого цілителя прогримів крізь метушню польового лазарету. — Я тут! — озвалася…
by red_sly_fox —Розділ дванадцятий Черговий тиждень повільно добігав кінця. Кожен день здавався довшим за попередній. Герміона вже й не пам’ятала, коли востаннє так відчутно втомлювалася від самого часу. Сутичка з Мерфієм, звісно, не пройшла повз Стерджиса. Але на диво він не вимовив…
by Вечірній Сутінок —Через один день я отримав від посильного пакет, у якому були дві гарні червоні коробочки та один лист особисто від державного секретаря. У першій коробочці знаходився мій орден "За заслуги перед Батьківщиною". У другому лежав мій жетон таємного радника, з ім'ям та прізвищем які…
by Вечірній Сутінок —Дозвольте представитися Олександр Флай. Таємний некромант. Член міської гільдії алхіміків, сорок два роки, неодружений. Виглядаю набагато молодше, років на двадцять, цілком зрозуміло що це завдяки магічному мистецтву. Середнього зросту, худорлявий, аристократично блідий,…
by Вечірній Сутінок —- Прошу мене вибачити, Олександре. Просто накипіло. Ці виродки постійно тримають у напрузі наші східні кордони. Вони розташували там великий контингент військ, який, мабуть, почав би вторгнення, якби в нас розпочалася чума. Король зробив паузу і додав: - Нині вони змінили…
by гейтаріст —"І вчиш не зупинятись ніколи, Хоча через каміння та гори йти. На ньому так важко втрачати. Бувають злі люди, байдужі. А ти кажеш "Треба вибачати". Несеш мене через калюжі. А я сама вже вмію літати, Але хочу лише його крила. А я давно вже вмію кохати, Але ніколи так не…
by Вечірній Сутінок —Звичайним нічим не примітним ранком я перевірив поштову скриньку і виявив конверт із королівською печаткою: перехрещені дворучні сокири та корона між ними. Власне, потім із листа я й зрозумів, що це королівський герб. У листі йшлося, що мені належить бути вдома завтра після…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.