by EasyLizzie —Ідея відсвяткувати день народження малого з’явилася вже досить давно і майже у всієї компанії одночасно. Ренджі був гарним хлопцем, проте через переважну зайнятість в АНБУ ніяк не міг влитися в джонінський колектив як слід. Всі знали, що саме через це Акане тягала його за собою…
by EasyLizzie —– Слухай, хлопче… Це звучить доволі серйозно. Какаші не пам’ятав, коли востаннє розповідав щось настільки довго та детально. Останнім часом алкоголь спонукав його говорити більше, ніж планувалося, і майже моментально після цього він шкодував про все сказане. Але зараз, сидячи…
by EasyLizzie —Була майже п’ята ранку, тож, звісно, він вже не спав. Копирсався у холодильнику в пошуках чогось, що згодилося б на сніданок, коли в двері постукали. За старою звичкою Какаші почекав, доки звук повториться, бо іноді прикинутися, що нікого немає вдома, – це найкраще рішення. Стукіт…
by EasyLizzie —Вона прокинулася незадовго до того, як батько мав би її розбудити, коли сонце вже проривалося в кімнату крізь щілину між шторами. Акане простягнула руку, підставляючи її під промінь, і мерехтливі пилинки закружляли в теплому світлі, сполохані її рухом. Гарно. День має бути…
by EasyLizzie —Людська природа направду дивовижна, бо хто б ще міг спробувати одним єдиним масовим заходом розрядити напружену атмосферу після всіх тих жахливих речей, що сталися за рік? П’ята не пошкодувала ресурсів, щоб спланувати щось феєричне, наче це дійсно стратегічно важлива для…
by EasyLizzie —– Я не піду. – Пане Ґізо… – Тецу, кого ти мені привів? Дівку з дитиною?! Ренджі кашлянув в кулак і тихо пробурмотів: – Мені сімнадцять… – Мені до сраки, малюче! Пан Ґізо, ні, старий дідуган Ґізо виявився ще тою скалкою в дупі. А до того ж набагато меншим та сухішим, ніж…
by EasyLizzie —Серед виточених вітром в округлі фігури будівель не було і натяку на зелень. Селище, заховане в каньйоні, оточене пустелею та розжарене на сонці, з перших хвилин непривітно зустріло мандрівників. І з плином довгих, спекотних днів ця ворожість лише повільно наростала. Чунін з…
by Нана, та що Натлікс — «Не судіть — і не будете суджені; бо яким судом судите, таким і вас судитимуть» (Мт. 7:1–2) Недалеке минуле. Кінець травня видався надзвичайно тихим. Повітря зберігало в собі передчуття літа, але сонце навмисно уникало цього куточка Англії, ховаючись за низькими, важкими…
by red_sly_fox —Розділ тридцятий 7 лютого 2005 року Залізничний вокзал Гавра, Франція Залізнична станція гуділа голосами, свистками й гуркотом потягів. Усі кудись поспішали вздовж платформ, тягнули за собою валізи, перекрикувалися й губилися в нескінченному шумі вокзалу. Герміона ж стояла…
by Нора Снарт —На якусь мить Лі Юй подумав, що у нього слухові галюцинації. Він чекав і чекав, але так і не перетворився назад на людину. Замість цього, крім риб'ячого тіла, в нього з'явилася якась дивна система. Здається, вона назвала себе... "Мила система домашніх улюбленців"? Тільки-но він…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.