Розділи
-
Пронизливий вітер гойдав ліхтар біля ґанку. Сухі пагони, що колись були мальвами, хиталися, відкидаючи тіні у вікно хатинки. Всередині було похмуро - ранні зимові сутінки заполонили кімнату, що слугувала майстернею травника, кухонькою і спальнею водночас. Хмиз палахкотів у…-
19.4 K • Completed
-
-
20 квітня 1919 року. На залізно-дорожному вокзалі в місті Віши, в Франції тільки що відчалив потяг. З будинку вокзалу вийшла молода висока дівчина в військовій формі. Рая поправила лямки свого рюкзака і оглянула знайомі місця, а після рушила до свого колишнього дому. Проходючи повз…-
15.4 K • Ongoing
-
-
Артем прокинувся о першій годині дня і вийшов на двір і помітив що у табір прибуло більше людей з найближчого поселення. Вони евакуювались і деколи нападали монстри але виявилось що є ще людомонстри які захищали табір. Його помітив Андрій Миколайович і сказав. —доброго ранку…-
21.8 K • Completed
-
-
Я ніколи не любив фестивалі за їхній хаос. Усе це бігання між сценами, напівп’яні натовпи, нескінченні звукорежисери, які кудись запізнюються. Але водночас саме у цьому хаосі народжується якась дивна магія. Ти відчуваєш, що музика — це не лише сцена. Це повітря між людьми, цей…-
0 • Ongoing
-
-
«Кожен сон, як і кожен сплячий, – унікальний. Та єдине, що об' всі разом сни, – це мінливість. Сни постійно змінюється, розвивається, перетворюють нові найбільш звичні краєвиди на світ вражень і відкритий. Я надто довго повертав собі своє. Відновлював втрачене. Але сьогодні ми…-
5.6 K • Ongoing
-
-
День був паскудний. Поспати нормально так і не вийшло, тому весь день Тео почувалася, як вичавлений лимон. Треба було закінчити статтю, але мозок злипся, наче вчорашні макарони у каструлі, й відмовлявся фокусуватися довше, ніж на пів години. Внутрішній ресурс був на нулі, але й…
-
5.6 K • Ongoing
-
-
30 квітня 1933 року. Берлін, Третій Райх. Ключ увійшов в замочну щелину і провернувся два рази. Хлібний магазин вже закрився, закрився тоді коли сонце сховалось за горизонтом і засвітились нічні ліхтарі. Ада заховала в кішеню ключ і поправила окуляри. Вона вже направлялась до свого…
-
15.4 K • Ongoing
-
-
Артем прокинувся рано вранці і вийшов на вулицю. Стояло вісімнадцяте число а хмари на дворі ніби збиралися на дощ. Всюди чуються голоси людей, виявляється вони уже більш менш оприділились з тим куди хочуть вступати і чого. Більшість були обурені але не мали вибору. Артема…
-
21.8 K • Completed
-
-
-
Залиш надію, кожен, хто сюди заходить. Надія — остання з почуттів, яку людина відпускає. Навіть у мить смерті, навіть біля самих дверей безодні, вона може тремтіти в грудях, немов тепла іскра. Вона дурна, сліпа і вперта, немов дитина. І саме тому — небезпечна. Тому що часом не дає…-
231.9 K • Ongoing
-
- 1 2 … 6 Далі
