Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Глава ХІІІ

Під кінець літа печеру наповнили звуки новонароджених вовчат. Вони були страшенно галасливими і постійно пищали. Як тільки Олівер побачив їх чорну, як смола шерсть і жовті вовчі очі, він одразу все зрозумів, що ось ці вовченята, як раз таки, пішли в татуся. Вже зараз він готував себе до того, що надалі ці малята будуть немало […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава ХІІ

Після чергового повного місяця Олівер відчував себе дивно. Він не міг точно сказати, що саме було не так, але раптова тривожність ніяк не хотіла зникати. Омега слухав свист вітру за величезним шаром шкір, що закривали вхід у печеру. Олівер вже доволі довгий час не з’являвся на вулиці. Фархад казав, що там страшенні хуртовини і він […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава ХІ

Полотно, яким було завішано вхід у печеру, неспокійно тріпотіло. Холоднішало і починалися бурі. Олівер здригнувся, кутаючись у шкуру. Він хвилювався, адже його діти разом з батьком пішли на полювання. Вже було чутно шелест дощу. Омега розумів, що вони вовки і їм ця погода не нашкодить, але все одно був стурбованим. Ззовні почулися голоси і троє […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава Х

Маленький блакитноокий хлопчик плескався в теплій воді озера. Його миле личко відображалося на тремтячому водному плесі. Він чітко чув занепокоєний голос любого татуся, але різнокольорові рибки, які лоскотали його п’яточки, були значно цікавішими постійно занепокоєного тата. Нені заливаючись засміявся, коли чергова рибка прошмигнула прямо поміж його пальчиків. Олівер, як раз вискочив на галявину біля озера, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава ІХ

З першими променями літнього сонця, тривога, яка постійно переслідувала Олівера останній місяць, посилилася. Від хвилювання він не міг знайти собі місця. Він повільно пересувався по печері. То сидів на лежанці, то видивлявся щось вдалечині, важко збираючись на скелю, або ж прямо з печери, з того самого другого входу, який він сам наказав завісити полотном. Правда, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава VIII

Як тільки розтав сніг, пара вирушила в подорож. Олівер з деяким сумом залишав печеру, але страх перед людьми нікуди не подівся, тож, як тільки випала можливість, Фархад почав збирати речі. Спускатися було важко. Особливо тяжко було Оліверу з великим животом, всередині якого бавилися вовчата. Вони точно бажали побачити світ своїми очима. Фархад, як і раніше, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава VII

З першим снігом, Фархад і Олівер досягли підніжжя гірського хребта, який розділяв територію людей і резервацію вовків. Тут, в горах, їм треба було провести усю зиму, а навесні, нарешті, дістатися їх кінцевої цілі. Вони довго блукали по гірським стежкам, поки, нарешті не знайшли підходящу печеру, оточену височенними соснами. Піднявшись трохи вище можна було побачити вкриту […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава VI

– Фархад, я тут! – Олівер проскочив у дверний отвір та добіг до клітки. Із кишені він витягнув зв’язку ключів. Омега намагався привести до ладу своє тремтяче тіло. Він відчинив двері клітки і вовк невпевнено вийшов з неї. – Перекинься відразу звіром, так ти не будеш таким помітним, – прошепотів хлопець. Фархад відразу послухався і […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава V

Олівер прокинувся десь близько обіду. Фархад так само вкривав його і старався не звертати увагу на занімівшу праву частину тіла. Юнак відкрив блакитні очі і заспано подивися на вовка. Згадавши все, що відбулося, розгублено посміхнувся. – Добрий ранок, – тихесенько сказав, – мене, до речі, звати Олівер. Ми ж так і не познайомилися. – Фархад, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава ІV

Усі наступні дні Фархад провів у повній самотності. Він думав, що чимось засмутив хлопчину і через це він не приходить на службу. Але потім Фархад зрозумів, що якби Олівер ходив на чергування, то вовк, хоча б, зміг відчути його запах. Перевертень увесь час хвилювався і не помічав, як дні проходять повз. Єдине, що змінилося, це […]FavoriteLoadingДодати до улюблених