Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

31

*Sarah Cothran — As the world caves in Сашко з’явився на порозі пізніше, ніж планувалося. Після сутички з Владом минуло вже кілька годин, але Мітяєв все ніяк не міг заспокоїтись, безцільно намотуючи кола по району. «Зрештою, ноги самі привели мене, куди треба, але… — Саня посміхнувся втомлено, витираючи черевики об килимок біля дверей. — Не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Епілог №3. Пані Директорка

Перших тижнів після Битви Минерва не пам’ятала – ті довгі дні залишилися чимось на кшталт розмазаної картинки за вікном потяга. Мозок її фіксував події і, певно, якось обробляв їх, бо руки здійснювали необхідні дії, а губи промовляли потрібні слова. Вона ховала мертвих і плакала. Обіймала живих, але не могла всміхнутися. Відновлювала замок. Командувала бригадою експертів, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Епілог №2

2.05.1998 У гарячці бою Люпин жодної миті не думав про те, що він робить і заради чого. Не було ані величної цілі, ані високих прагнень, ні обіцянок, ні жалю, нічого. Другорядному персонажеві вся ця словесна сухозлотиця не пасує. Нехай головний герой – Обраний, Рятівник – промовляє пафосні промови, бо це в його вуста Автор вкладає […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

30

*Neutral milk hotel — Two headed boy «Величезний труд — бути щасливим. Як загалом люди це роблять? Радіють без зайвих думок, без параної. Програвання можливих подій у голові. Страху, що все ось-ось піде пиздою. І ти знову будеш нещасним, — Саша, як і багато хто, не вмів бути безтурботним. Зростаючий з зерном безпідставної провини і […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Епілог №1

Два тижні по тому – Люпине. – Снейпе, – Ремус посунувся, пропускаючи Снейпа в коридор. – Як твої справи? – Так само, як і вчора. І позавчора. Необов’язково запитувати одне й те саме щодня. – Я просто намагаюся бути ввічливим. – У мене алергія на ввічливість. І на порожні балачки. Як ти почуваєшся? – Так […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

29

*Imagine Dragons — Next to me Варто було тільки розліпити очі, Макс дійшов висновку: день буде не з простих. Для того, щоб зрозуміти це, не потрібно було вчитися на фізматі або ворожити на кавовій гущі. Достатньо було просто перевернутися на інший бік, де обличчям у подушку спало його… щось. «Лайно, — Максим замружився, стискаючи пальцями […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

28

*Kygo — Fragile Жуков очікував, що розбірки триватимуть довше, але хвилин за п’ять двері аудиторії з гуркотом відчинилися. Першим вийшов Саня, і одного погляду на нього було достатньо, щоб розлютитися. Червоні плями спускалися від обличчя нижче, під горловину светра, фантазія успішно домалювала розсип червоних слідів на грудях та животі. Щось на кшталт алергії на стрес, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ шістнадцятий

Що належить відчувати смертнику, над яким обірвалась мотузка? Радість? Розчарування? Я не відчуваю ні одного, ні другого. Я до смерті втомився, в голові у мене туман, на серці камінь, а в тілі – млосна слабкість. Якимось дивом Снейп витягнув мене і тримає тут, на цьому світі – тримає своїми зіллями, дешевим бренді, гострим поглядом понад […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

27

*Tom Odell — Another Love Коли задаєшся питанням «як до цього дійшло», завжди йди до витоків. Не копайся в самому кінці шляху, де купою мотлоху на землі лежить тисяча і одна подія. Іди на початок, бо там найчастіше все легко та однозначно. Однорядково навіть, відповідь на всі питання вміститься буквально в одну фразу, якщо не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

26

Дотик. Сашко мазнув пальцями по шкірі, так і не потиснувши простягнуту йому руку. Ця театральщина виглядала такою дурістю, не хотілося витрачати безцінний час на формальний прояв доброзичливості. Рука рухалася далі, минаючи зап’ястя. Максим ніби в уповільненій зйомці спостерігав, як пальці обхопили його передпліччя нижче ліктя, він трохи здригнувся, Саня помітив і смикнув куточками губ. Це […]FavoriteLoadingДодати до улюблених