Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Який план…

*** Розвідка доповіла, що Ларс Александерссон веде розслідування та шукає відомості про епітафію, нібито знайдену у Центральній Америці. Інформацію про це він отримав від Ван Джинрея, кращого друга прадіда Дзіна, Дзімпаті. Як і очікувалося, Аліса відразу спробувала пошукати потрібну інформацію в Базі даних дзайбацу “Місіма”, але нічого не знайшла. Це означало, що треба було знайти […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ризик та секрети

*** За кілька днів Дзіну довелося відлучитися. Він поїхав своїм мотоциклом. Було дивно, що одягнувся він дещо… помітно. Біла сорочка з сірим дрібним абстрактним малюнком, чорні штани та туфлі. Незабаром за Кадзамою на малиновому мотоциклі виїхала Ніна. Після неоднозначного бою Томіли з Едді Гордо Дзін ще якийсь час ходив похмурий, але режим тренувань залишався незмінним. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Перші серйозні випробування

*** Глава дзайбацу «Місіма» йшов коридором і почув, як пані розмовляють на підвищених тонах. — Ніно, що я тобі такого зробила? — спитала Томіла навмисне холодно. — Ти хоча б розумієш, як це виглядає? Думаєш, ніхто не бачить, як ти дивишся на нього? — ще холодніше запитала Вільямс. — Я можу дивитися так, як захочу. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

…легко у бою?

*** Самотня постать кралася коридором нижнього поверху, спритно уникаючи камер. Максимум, що можна було побачити — це лише тіні. Так, безперечно працював аматор. Томіла звірялася із планом на планшеті. До потрібних дверей залишалося зовсім нічого. Мета дівчини була за цими замкненими на замок дверима. Зараз слід було просто розвернутися й опинитись якомога далі від гріха, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Тяжко у навчанні,..

*** Скільки днів, тижнів або місяців тривало тренування, дівчина втратила відчуття часу. Дзін виділив Томілі невелику кімнату. Він подбав, щоб вона мала все необхідне, але жити довелося майже по-спартанськи. Всі речі вміщалися в шафу та тумбочку, а спати доводилося на вузькому, але досить м’якому ліжку. У кімнаті було невелике вікно, з якого було видно місто. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Гік чи фанат не гірший за безумця

______________________________ Опис: Звичайна студентка з величезним плакатом улюбленого персонажа на стіні одного разу за дивних обставин потрапляє в так палко коханий нею світ. ______________________________ Присвячую фанфік: – VicInHorror (за все добре, що робить ця людина в моєму житті. Він ж бета), – M.R Leshka (за натхнення та приємні бесіди на тему Tekken’у) ______________________________ Примітки: Робота […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

Ще змалечку Хіромі не була схожа на інших дітей хоча б своєю свідомістю. Погляд її бував настільки пронизливим, що батькам деколи здавалося, ніби вона ось-ось скаже щось розумне і непритаманне її віку. Вона відрізнялася й своєю спостережливістю. Хоч як би батьки не запевняли її в тому, що можуть дозволити собі ті, чи інші її забаганки, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Я тебе любив. Любив твою яскраву, як сонце посмішку, любив твоє до нестерпності волосся, любив твої дурні жарти, хоч вони і були занадто тупими, але все ж, вони змушували мене посміхатись. Любив твою натуру, твою енергію, яку ти випромінював. Ми, як дві краплі води, але водночас, ми різні. Різнойменні полюси магнітів притягуються, а однойменні – […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1: Повторне Включення

49 місяців тому — Обрали вже імʼя? Противне біле світло кімнати б’є по очам. У Чонгука страшенно пульсує у скронях. Йому б у тиху палату, де самотність змішується з відчаєм. Де поранений, комісований солдат проводить останні тижні свого життя, звідки його витягнули півгодини тому. Одягнений у білий халат асистент стоїть навпроти екрану, на якому крутиться […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Яскрава фігура

Вони сидять один навпроти одного за столом. Раптово розмова про погоду переривається безглуздою брехнею. — Я ж тебе кохав, а ти… Накахара декілька секунд сидить з роззявленим ротом через здивування. Збираючись з думками, він на автоматі продовжує фразу співбесідника: — Ні… Ні? Скоро прийшовши до тями, він змінює погляд з майже скорботного на оцінюючий, відводить […]FavoriteLoadingДодати до улюблених