Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

6

Буде нцшка, тому обережно) – Ти не можеш не піти, – Чімін наполегливо довбав двері кулаком, не збираючись здаватись. По ту сторону чувся лише тихий, далекий шум телевізора. – Чонгук, це для твого ж блага. Нагадаю ще раз – ти сам відпустив Те… – двері відчинились швидше, ніж Чімін встигає договорити. Чонгук виглядав… Пожувано. Несвіжа […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

4 розділ

Стіни в клубі сяяли від ліхтарів, що блимали різними кольорами. Музика била по барабанним перетинкам, через це було важко почути людей навколо. Під самою дальньою стіною стояла барна стійка, за якою бармени та офіціанти, виконуючи свою роботу, швидко пересувалися то в один бік то в інший. Відвідувачі пили та танцювали забувши про всі негаразди. Правіше […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Поцілунок (і не тільки)

Він тільки й встигає вимкнути стрім, навіть результати збору підбити йому не дають — згрібають впоперек талії міцно і впевнено без зволікань, тягнуть кудись, притискають відверто. Не те щоб він проти, але нащо так поспішати? За п’ятнадцять хвилин до комендантської він звісно нікого виганяти не збирається, та й без комендантської — хіба Рудь не в […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

5

Техьон прокинувся зовсім розбитим. Очі пекли і він змушений був кожні три секунди їх терти, щоб хоч щось розгледіти у залитій сонцем спальні. Омега потягнувся і мимоволі сіпнувся, коли низ живота різануло гострим болем. – Якого… Випрямився обережніше, оглянувся. Навколо нього нерівним колом лежали розкидані речі. Чужі речі. Техьон розгублено підняв одну із футболок, принюхався. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

3 розділ

Коли матір Ніка зайшла до кімнати, вампірша не змінила вираз обличчя. На ньому все ще була дружня усмішка. Жінка дивилася на Лілі.  Ще трошки і вона накинулася б на неї, але її відволік чоловік: — Люба, Лілія прийшла забрати нашого сина до академії. До мене вона не має жодного стосунку. — Ця п’явка просто так […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Сонцестояння

Вечір. Усі танцюють і веселяться, кружляючи навколо вогню. Музика лунає мабуть всюди, не пропускаючи і галявини. Шукаючи певну людину, дівчина наполеглево намагається протиснутись крізь натовп. Всюди люди, які тягнуть її за собою у мандраж веселощів, але в якраз в той час вона бачить знайомі багрові волосся. Та окликує: — Яна!! Жовті очі обертаються, заворожливо виблискуючи […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

А стіни і леви нам не дозволяють розвіяти попіл

Їхня гра була закінчена. Йосе* передбачало ходи, але основну частину вже виконано, і каміння на дошці. Будь-який рух тепер уже не переламає перебіг подій на користь того чи іншого боку. *Йосе — фінальна стадія партії у грі го. _______________________ — І що ви мені зробите? Ви настільки дурні ще й юні… Вчити та вчити. Одне […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Мабуть, для героїв ми надто вразливі

— Ти — мій спадкоємець. По крові. Плоть від мого тіла, дитя мого гріха і пороку Ай, дитина, народжена одним із нащадків нашого великого роду,— Цзюнь У буквально тріумфував, вимовляючи ці слова. Розкинувши переможно долоні, він стояв перед Се Лянем у всій своїй божественній красі; небожитель і демон у сяючому обладунку, непереможний і жахливий, наймогутніше […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Інтродукція. Серце взяте у полон

«Якщо вам дійсно шкода мене, позбавте мене почуттів, перетворіть на ніщо. Якщо ж ви цього не можете, зникніть і залиште мене в темряві» – Марі Шелля, «Франкенштай, або Сучасний Прометей» На суху гілку опустилась легенька пташка. Характерний окрас видавав в ній сороку. Погляд її був осмислений, питливі оченята слідкували за дорогою. Вона чекала на щось, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Чому ми не можем забути про зливи?

Повернення до божественної столиці було тривожним. Серце стукало майже в горлі, і здавалося, що в гробовій тиші небесних вулиць кожна душа, жива чи мертва, могла чути його. Навіть власні думки принца зараз були надзвичайно гучними. Вони заважали і плуталися, кружляючи у свідомості маленькими демонами, на яких він уже встиг надивитись унизу. Зволікати було не можна. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених