Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Розділ – 5. Втеча

Я скривив губи в подобі напів посмішки, з роздратуванням просичавши їй: – Я не помру, я сам її вб’ю. Не зрозуміло, що так розвеселило Анну, но вона посміхнулася та по плескала мене по плечу, що і без того нило… – А ти кумедний малий. Ось, тримай, – кинувши Алану кусок тканини, вона попередила: – Розірви […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ – 4. Іграшка для забав

Голова боліла настільки сильно… Наче по ній влупили молотком. Все тіло нило. Права половина обличчя взагалі не відчувалася. Очі зрадницьки не хотіли відкриватися. Я зігнувся навпіл калачиком, притискаючи до грудей коліна. Холодно… Під щокою находився крижаний бетон. Я підвів чомусь надто важку долоню, щоб протерти злиплі повіки і почув дзелькіт. Врешті я отямився, і першим, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ – 2. Кому довіряти?

Перед очима суцільна пітьма яка поглинала, висмоктувала з мене душу… Я не знав де я. Но я думав, що помер. Краще би я… Тоді помер задихнувшись сраним димом, але мене врятували. Розплющивши важкі повіки з’ясувалося, що я у лікарні. За вікном був вечір. Білосніжне світло зі стелі сліпило очі. У палату увійшла медсестра і, помітивши, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

— Анатолій Остапенко, я прошу твоєї допомоги.

POV Аліна: Дівчина повільно під’їжджала до офісу Телебачення Торонто, на жаль їй не пощастило жити поруч з роботою, втім півроку тому її дуже сильно накрило, бо вона не могла відпустити минулі стосунки з її колегою по роботі, і того Аліна взяла собі відпустку, хоч це було відносно давно, десь 3 роки тому, однак Шеремета нарешті […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пошуки рідної людини..

 Це тобі за те, що казав яка я погана і що я не та за кого себе видаю — сказала дівчина, після того як Остапенко поглянув їй в вічі: — Лада, це неправда. Він такого не казав на тебе і взагалі він кохає тебе. — Макс, а ти помовчи, будь ласка. Зараз якось не до […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 65: Благай про помилування

Теперішній час. – Ох, як прикро… Я не влучив. Якби взяв трохи вище, потрапив би у серце. – з награною жалістю промовив містер Крайтон та перезарядив пістолет. – Тепер твоя черга, герой ти наш. Рей, стиснувши губи, сів, загороджуючи Мейлі собою та з ненавистю дивлячись на усміхненого дядечка. Прицілившись, той сказав: – Не хвилюйся. Щоб […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 63: Правду не приховати

Саманта увірвалася всередину їхнього трейлера. Приголомшений хлопець глянув на неї наче побачив привида. Вигляд у дівчини був ще те чудо… Завжди доглянуте блискуче волосся зараз було у вузликах і не зрозумій від чого липким, ще й зі слідами крему. Туш на очах потекла. Погляд, який завжди був холодним і рішучим, зараз був переляканий і розсіяний. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 62: Вбий

▪️▫️▪️▫️▪️▫️ Саманта, як і багато хто в їдальні остовпіли, здивовано витріщаючись на парубків за столом. Мейлі сором’язливо прикривав слід від засосу тонким, весняним шарфом, з надутим виглядом поглядаючи на байдужого до всього, Рея, що мирно погойдувався на стільці. “Який сенс ховати слід, коли він публічно ганьбить нас?!! Хоч би пластир наклеїв… Безсоромник…” – Рею… чому […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Спільні спогади

Минула година з нашої зустрічі, я не змогла поспати, якби не спогади можливо би зараз такого не сталося, хоча хтозна, збираючи речі розуміла що ця поїздка змінить все моє життя, в тому числі і моє відношення до справжнього батька, раптом прийшов дуже ранній спогад з мого дитинства, і це було про батька:     Харків, 20 […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Одкровення двох і поїздка до Харкова

6 Підготувалася вона добре, всі частини її тіла були гарні впринципі як і завжди, сексуальна білизна теж була готова, на ній була перука, маска та інший макіяж, щоб той не здогадався ні про Вікторію Онегальд, ні про не неї саму, Шугаєв подзвонив першим у відео чат, швидко і без роздумів Рената взяла слухавку, тепер почалася […]FavoriteLoadingДодати до улюблених