Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Одкровення двох і поїздка до Харкова

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Loading

6

Підготувалася вона добре, всі частини її тіла були гарні впринципі як і завжди, сексуальна білизна теж була готова, на ній була перука, маска та інший макіяж, щоб той не здогадався ні про Вікторію Онегальд, ні про не неї саму, Шугаєв подзвонив першим у відео чат, швидко і без роздумів Рената взяла слухавку, тепер почалася перша частина вистави, як то кажуть театр починається з вішалки, в нашому випадку це знайомство, бо Шугаєв вперше завітав до цього лігва і відразу ж саме до мене, однак він нічого не дізнається про те хто стоїть за її особистістю, конфенденційність важливо навіть того як пройде вечір тут, тому що якщо хтось викриє себе, вважай ти більше тут не працюєш, суворі правила, але завдяки ним ти залишається анонімом, нарешті Стас заговорив до мене: 

С: Привіт, то ви Рената?

Р: Так я, а ви Станіслав?

С: Звісно, мені казали ви найкраща у своїй сфері

Р: Люди просто перебільшують

С: Я би хотів переконатися у цьому, тобто у тому що ви дійсно профі своєї справи

Р: Гарантую, ви будете задоволені

С: А чи можливо перейти на ти?

Р: Звісно, то що розпочнемо

С: Безумовно) – якщо чесно це був неймовірний вечір, він поглядав на мої частини тіла з вогником у очах, так само я і покохала тоді як Вікторія Онегальд покохала Шугаєва, тільки от Стас мене кохав по справжньому якби моя воля зараз була би його дружиною, однак таке життя, я шкодую про те що зараз роблю, можливо і закину цю сферу, мені вже немає причин тут залишатися, перспективна робота є, кохання я ще знайду, не думаю що це буде саме до нього почуття, втім любов непередбачувана штука бачте, після проведеного часу хлопець скинув гроші і подякував за вечір, невже не здогадався що це я, наївний, насправді я дівчина не така цинічна, просто не розумію його, раптом пролунав дзвінок, це був батько, з того часу як ми побачилися минув тиждень, схоже знову хоче набрехати мені, але я беру слухавку: 

В: Привіт доню, нам потрібно поговорити ще раз, коли зможемо зустрітися

І: На вихідних я буду вільна, тоді і поговоримо, тільки от наврядчи про що нам є говорити, ти покинув мене і жодного разу не відвідав мене, не дізнався про мої досягнення, ти зараз хочеш щоб я стала жертвою твоїх багатих ігор, знай цього не станеться

В: Послухай, я зроблю все щоб стати хорошим батьком для тебе 

І: От побачимо, а зараз у мене немає бажання витрачати свій час, до вихідних

В: До вихідних, буду чекати на твій дзвінок – вибивши слухавку, вона пішла на балкон і взяла пачку цигарок і почала знову і знову курити, поглядаючи на нічне місто, десь ходили хлопець з дівчиною які не переставали цілуватися, десь грала голосно музика, хтось гуляв один по місту, Київ гучне місто це факт, Ілоні не вистачало зараз обіймів поруч і того що Шугаєв забрав би цигарки у неї з рук, промовивши:

С: Перестань, я не можу дивитися на те як така як ти, курить одну цигарку за іншою, я хочу ще багато зробити з тобою, тому щоб більше я не бачив в руках це – однак собі і йому не хотіла у цьому зізнаватися, якщо хакер би дізнався то не був би радий однозначно, і тому поки не час, робота головне зараз, перед тим як почати читати, вирішила зробити те що обіцяла, більше не працювати у веб-кам, минуле це минуле, а майбутнє це майбутнє, тому Ілона (Рената) написала Віолетті наступне: 

Р: Привіт, вибач але на жаль я більше не маю бажання знаходитися тут, гроші мені вже не так і потрібні а задоволення немає

В: Привіт, шкода Ренато, сподіваюся знайду тобі заміну, ти була кращою з кращих, шкода що ти вирішила піти

Р: Я не шкодую, я хочу розпочати своє життя з чистого аркуша, і тим більше у мене є на те причини

В: Кохання? 

Р: Так, це неважливо, він не відповість взаємністю

В: Помиляєшся, помиляєшся, ну гаразд, дякую тобі за твою роботу, прощавай – нарешті можна видихнути з полегшенням, я позбулася своєї особистості і роботи, тому в честь такого приводу потрібно почитати, втім як і завжди я заснула за книгою і поринула в свої кошмари: 

                Харків, міське кладовище

Сьогодні був похорон моєї матері, мені хотілося щоб поруч була людина яка підтримувала мене, але нажаль відстань не дає нам побачитись, тільки говорити по відеозв’язку і таке інше, на похороні я була одна, ніхто з родичів не захотів приїжджати сюди, окрім моєї тітки зі сторони тата, Катерини Романівни Ковальської, вона була єдина яка відносилася до мене добре, незважаючи на матір-алкоголічку, приїхала та в сумному вигляді якраз для цього дня, чорна хустка, окуляри, довгі чобітки, кофта аж до горла і довге пальто, жінка полюбляла бути на стилі, а можливо справа не тільки у цьому, тітка Катерина, як я називала її, підійшла до мене і лагідним голосом сказала: 

К: Здрастуй, мила моя, як ти?

І: Все наче нормально, тільки от відчуваю себе беземоційним роботом, не можу радіти життю, хоч матір була не самою хорошою у моєму житті, за тиждень до смерті сказала от що: 

                 Харків, парк «Молодіжний»

Вперше за всі ці роки ми вдвох вирішили погуляти, я раділа цьому як дитина, невже моя мама виправляється, хтозна, проте сьогодні у неї був гарний настрій і та навіть не пила алкоголь зі своїми друзями по чарці, що тут скажеш прогрес, останнім часом змінилася до невпізнаваності, поведінка, емоції, навіть не було ніяких криків і сварок, або щось тут не так, або все йде в кращу сторону, матір почала перша нашу розмову:

О: Доню моя, ти схоже помітила що я змінилася

І: Звісно, я радію за тебе, бо нарешті ти стала кращою

О: Є на те свої причини..

І: Невже ти закохалася?

О: Доню, на жаль ні, я скоро помру, тому пробач мене за все

І: Що ти таке вигадуєш, ти обов’язково вилікуєшся і ще будеш жити

О: Ну мама у тебе ж панікерка, однак про всяк випадок, якщо що у нашій квартирі є причина чому батько покинув мене і чому до тебе на твої дні народження не приїжджали родичі

І: Я це і так прекрасно розумію

О: Ти не зрозуміла, не через це, є і інша причина, там не тільки те, а і є листи твого покійного справжнього батька

І: Тобто? А той тато що покинув мене, не мій батько?

О: Як захочеш ти сама все дізнаєшся, а зараз краще насолодимося вільним часом 

              Харків, міське кладовище

К: Пробач, мені пора, на роботу викликали, а і тримай гроші, знадобляться.. – Катерина Романівна швидко побігла кудись, я не звернула на це увагу, подумала можливо дійсно робота, тільки от та збрехала, ніякої роботи не було, насправді вона шукала листи мого справжнього загиблого батька і не знайшла, що за небезпечні листи такі, невже мій батько був кримінальним авторитетом, це всього лише припущення, втім тепер хтозна, мені потрібно відшукати ці листи за будь-яку ціну, адже у них можливо написано багато причин і відповідей які я не знаю, потім я пішла прогулятись по місту, знайшла місце яке надихає мене і ледь не вбила себе, у мене був ніж і я ним порізала свій зап’ясток, раптом до мене підбіг якийсь хлопець, далі туман і все, тільки по голосу впізнала одну людину, це був Стас..

             Київ, нинішній час, квартира Ілони 

Прокинувшись, я вщипнула себе, це був сон, але це була моя реальність тоді, дістали харківські спогади, ненавиджу їх найбільш за все, вони зруйнували моє життя, кохання і рідних людей, на годиннику була 4 година ранку, місто спало ще і тільки-но відкривало свої очі, зі скуйовжденим волоссям я пішла готувати собі сніданок, бо знаючи себе якщо я прокинулася, то вже спати точно не захочу, звикла вже бути сама за себе, хоч якби мені не було сумно, я маю бути сильною і не піддаватися емоціям, що не вбиває робить нас сильнішими, це дійсно так, але чи кожен зуміє витримати те що відбулося за мною, не думаю, тільки одиниці можуть незважаючи ні на що продовжувати жити, Стас перший у цьому переліку, адже він багато проблем пережив як і я, ми спільно взаємні душі, хоч це може звучати дивно, але у нас у обох немає батьків, нас розшукували СБУ та Інтерпол, ми обоє з тяжкими характерами, у нас практично немає нікого, зараз ми напарники, проте думаю скоро він і сам про все дізнається, через той шрам на моїй руці, так от я приготувала собі смузі з фруктів, це ще один збіг, ми обоє за здоровий спосіб життя, хоч йому було все одно на моє тіло і яка я, Шугаєв покохав мене за мій погляд, шкода що ми так і не побачилися, тільки от за цей час він змінився, до інших почав підкатувати, це розповіла Червона якось під час кавобрейку, була в шоці, дякую їй що відшила, можливо би я би розізлилася від ревнощів, але не думаю, Вікторія Онегальд кохала його, Ілона Ковальська ні, вона померла тоді ще рік тому, даремно намагається шукати мене, хоча Стас може я знаю, випила смузі і вирішила прогулятися по місту, на годиннику було опів на п’яту ранку, закрила квартиру і вирішила прогулятися до Контрактової площі, там доволі гарно з самого рання, взявши свій телефон я сфотографувала небо, люблю його, там усміхаються мої близькі люди і Віка, це була ніби моя сестра, позаду себе я відчула чиєсь дихання а потім хтось промовляє:

— Гарно фотографуєш, ти таки багатогранна Ілоно

І: Цікаво що тут робить висококласний спеціаліст і керівник аналітичного відділу Шугаєв

С: А мені заборонено тепер гуляти?

І: Питанням на питання у тебе не вийде, або розповідай або пензлюй звідси

С: Це особисте, я не можу

І: Вибач якщо..

С: Ти не знала, нічого страшного

І: Якщо що звертайся, ми ж тепер колеги

С: Невже ти вважаєш мене своїм колегою?

І: Так, наші гештальти закриті, але без підкатів, ми тільки колеги, нічого більше

С: Зрозумів, добре, а розкажи про себе

І: Я з Харкова, батьки живуть там ж, перша освіта лікар-терапевт, здогадайся що з цього є правда

С: Друге, у тебе немає батьків

І: Ти правильно помітив, у мене є вітчим, справжній батько помер за невідомих обставин, мати була алкоголічка, перед смертю кинула пити і раптово померла, причина смерті цироз печінки, день народжень у сімейному колі не було, мене ніхто з родичів не любив, небажана дитина я була так скажімо, мені про це навіть мати говорила, за тиждень до того вона сказала що в квартирі є листи батька і відповіді на питання які мене турбують, сон про це снився сьогодні і про її похорон – хлопець сидів в шоці від почутого, як така тендітна дівчина витримала стільки болю, схоже у неї відважний характер, тепер той захоплювався нею: 

С: Ілоно, ти сильна дівчина, чесно кажучи не думав що за тобою приховується такий біль

І: Я звикла вже бути сама по собі, а це я буду вважати за комплімент

С: Стоп, то ти кажеш у квартирі мають бути листи твого покійного батька

І: Так, я ж казала про це, на що ти натякаєш

С: Нам потрібно поїхати у Харків і спробувати відшукати ці таємниці, до речі скільки минуло зі смерті твоєї матері

І: 7 років, можливо не треба, робота ж

С: Ну ні, якщо ти вже розповіла, то нам треба їхати туди, сподіваюся квартиру нікому не продали чи щось такого

І: Ні, це 100%, за нею доглядає сусідка і колишня подруга моєї мами

С: Ну от і добре, замовимо квитки і поїдемо на потязі

І: Як скажеш, і дякую тобі що вислухав мене

С: Немає за що поки дякувати, а з тебе буде борг

І: От же хитрий, ну гаразд, нехай буде так, тільки не поцілунок і щось таке 

С: А хто колись мені казав, що навіть пошлі бажання можуть бути

І: Беру свої слова назад, краще нумо замовляти квитки і їхати

С: Yes, madam, буде зроблено – Стас замовив квитки, до потяга залишилося три години, тому поки що вони вирішили розійтися по своїх квартирах і відіспатись перед тяжкою поїздкою, Шугаєв промовив до Ковальскої: 

С: До зустрічі, пані Ковальська

І: Я тобі не пані, якщо це через сварку, то я була на емоціях, от і все, а тепер до зустрічі, Стасе

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь