Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Поєднання думок крізь час.

2003. Ехо в кімнаті остаточно розтрощувало образи таких праведних до самих кісточок ґрифіндорців. Здавалось би, вже дорослих особистостей, яких з дитинством пов’язували лише внутрішні орієнтири, з яких шляпа робила висновки, і вміння так пубертатно сильно жадати одне одного. Світ змінюється, всі навколо дорослішають, а почуття? Почуття з часом трансформуються. Звуки заполонили свідомість, приборкали праведні наративи […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог. “Безкінечність”

«… Семітська богиня Місяця, яка стежила за ходом сонця, часом проявляючись очам людей, іноді шукаючи приховування в західному потопі, була представлена ​​як наполовину жінка, наполовину риба, з характеристиками, які роблять її місячне походження незаперечним. Її звали Дерцето або Атаргатіс, і вона була ідентична Мілітті, універсальній Матері або джерелу життя. Цю богиню «її прихильники шанували так […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Різні

Блискавичний звуковий шлейф мотоциклу, що мчав повз автомобілі, здійняв у небо цілу зграю птахів. Насторожені обличчя продавчинь спливли у тумані канцелярського магазину, притулившись до вікон. Дазай Осаму ледве стримувався від того, аби радісно закричати. Він любив це місто, в ньому пахло життям і свіжими фруктами, у яких, незалежно від пори року, було велике світле майбутнє. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 3

Янгол і демон, аби не марнувати час, вирушили на розвідку. Як вже таке трапилось, що їх занесло у цей незвіданий раніше край, то чому б не роззирнутися довкола? Тим паче цим неземним створінням необхідно було ще ой як багато обміркувати, бо, як їм обом підказувала інтуїція, вони застрягли тут надовго. Тож  призвичаїтись до життя у […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 2

Перед очима потемніло, тіло ніби видовжилося, а тоді розірвалося на незлічені атоми, що зі швидкістю світла неслися крізь якийсь безформний позачасовий простір. Тому сказати, скільки насправді тривала «мандрівка» (декілька мілісекунд, хвилин чи, може, десятиліть) було неможливо. Аж ось нарешті десь далеко з’явився, як те «світло в кінці тунелю», тьмяно-жовтий промінчик, який, здавалось, пропалив величезну діру, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 1. Пролог

Минуло не так багато часу, як Азірафаелю та Кроулі все ж таки, на диво, вдалося запобігти Армагедону. Так, вірилося у це ще дуже слабко. Осмислення, що цей чудовий світ, у який так закохалися янгол і демон за всі 6000 років, все ще існує і ти, саме ти, доклав до цього безпосередні зусилля надходить не одразу. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Томатна паста рятує особисте життя

Неділя. Синміну сьогодні вельми нудно. Батьки пішли на день народження до своїх друзів і лишили хлопця вдома самого. Щоб не скучати одному Синмін випросив у батьків дозволу, аби Чонін прийшов до нього на ночівлю, проте друг так і не зміг прийти. Хлопець встає з дивану і прямує на кухню. Відкриває холодильник і бачить, що там […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Тільки на сьогодні

Чуя бачив його незліченну кількість разів, підганяючого свого коня без жодних поблажок, але й без перебільшень, розсікаючого пустелю на впевненій швидкості, часто із піснею. Завжди з незмінною відкритою посмішкою і завжди у тих самих пошарпаних молодою ярою душею штанях. Таких, як у самого Чуї: у того була своя історія з кіньми. Однак зв’язались вони не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Не більше, ніж вбити двох зайців

Гаряче повітря все ще розносить у собі дух бійки, подекуди, відмовляючись здаватись, висить густий пил. Дазай не знає, чи на це вплинув його відстійний настрій, що тримався вже декілька днів, чи могутність незнайомого доти супротивника, але, в підсумку, він сидить на землі, прикриваючи доволі глибоку рану збоку, роздратований та переможений. Напад виявився неочікуваним й скорішим, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Минулого, теперішнього і, якщо Бог дасть, майбутнього

— Давай-давай, хутчіш. Між його лопатками вкотре тисне важкий чобіт, замацуючи темний піджак. Він борить дикий імпульс розвернутися та харкнути мовцю в лице, і як добре, що той, судячи із шаркаючих звуків, нарешті відходить до стіни. *** Вони сидять в самому центрі просторого приміщення під слабкою голою лампою, обидва на колінах; Дазай – у міцно […]FavoriteLoadingДодати до улюблених