Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Глава 3

КЛЮЧНИК БУМ! Постукали знову. Смикнувшись, прокинувся Дадлі. – Де стріляють? – запитав він безглуздо. Ззаду щось грюкнуло і до кімнати ввалився дядько Вернон. У руках він тримав рушницю – тепер стало ясно, що він приніс у довгому вузькому пакунку. – Хто там? – закричав він. – Попереджаю: я озброєний! Настала тиша. А далі – ТОРОХ!!! […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 2

Минуло майже десять років відтоді, коли, прокинувшись, подружжя Дурслі побачило на порозі свого племінника, але Прівіт-драйв навряд чи й змінилася. Над охайними садочками так само зійшло сонце, висвітило мідну табличку з номером 4 на дверях будинку Дурслі й проникло до вітальні, яка, здається, нітрохи не змінилася з того вечора, коли містер Дурслі дивився ті зловісні […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

ГЛАВА VI: Несподіванка, на якій усе закінчилося

З того дня, як Стьопа повернувся з поїздки зі своїми друзями, минуло трохи більше, ніж три тижні. Це був чудовий час, тому що через чотири дні після повернення він з мамою поїхав за кордон на море. Ця поїздка дозволила йому побути на самоті зі своїми емоціями, які тепер була можливість ретельно обдумати і зробити якийсь […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

ГЛАВА V: «Я ніколи не зізнавався в усьому підряд в один день», і Федя йде в захмелля

— Я ніколи не закохувався без взаємності. — читає Стьопа текст і відразу ж бере бокал разом з усіма окрім Антона і Міли. — Мені здається, чи хтось тут нахабно й безсоромно бреше. — глянув Жора із зубочисткою в руках, яка вважається за ковток, на тих двух з недовірливим поглядом. — Моя перша закоханість була […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

ГЛАВА IV: Кава, спогади та підозри

І знову доброго ранку. І знову пташки щебечуть за вікном, а сонце лупить прямо в око. У себе вдома Стьопа проспав би хоч до першої години дня, але поки в будинку вісім галасливих людей, з цим є деякі проблемки. Він солодко позіхнув і потягнувся, витягаючи руки за межі дивана, але їм різко стало холодно і […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

ГЛАВА III: Ананаси та ревнощі

— Тобі час іти. — з сумом сказав голос. Феді не хотілося його відпускати, але він розумів, що якщо цього не зробити, то видасть себе набагато швидше, ніж розраховував. Зітхнувши, Стьопа підвівся і взяв свій одяг, та, не без сторонньої допомоги, одягнувся. Потім його взяли за руку і довели до дверей. Як тільки він виявився […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

ГЛАВА II: Нудій і катастрофа з людським обличчям

Федя чудово помітив розгубленість у погляді Стьопи, коли Антон вийшов з кімнати із Ксюшею. І, напевно, було б найпростіше пояснити йому всю ситуацію, адже люди по п’яні багато чого роблять і в цьому немає нічого такого, головне вибачитися. Вони могли б разом посміятися і додати цю історію до скарбнички цікавих моментів, але є одне «але» […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

ГЛАВА I: Помилочка, з якої все почалося

Опис: Невже вони занадто різні один для одного? Або просто не є спорідненими душами, тому доля не хоче давати їм шансу? Чи, можливо, справа в ненависті одного до іншого (імен не уточнюємо)? Або ж декому варто дати величезний поштовх і в першій же главі змусити раптово переспати зі своїм недодругом-недоворогом, щоб створити секрет третьої кімнати, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Те, що не міняється

Тягар скоєного навалювався поступово. Нічого їй не наснилося. Це отруєне яблуко. Вона з’їла його. І її розбудив Пак. Чому ж вона не зрозуміла це одразу? Не інакше, як через чортові таблетки. Запам’ятати назавжди: отруєне яблуко та снодійне – гримуча суміш. Але яка тепер різниця? Він заснув. Назавжди. Вона не зможе його розбудити. Про що він […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Листи і СОВи

Скорпіус Мелфой. Таким був надпис над ліжком, де під зеленою ковдрою зі срібними стіжками спав юнак. Його голова сховалася так глибоко у подушках, що виднілися лише кінчики білих пасем волосся. А от ступні легковажно визирали з-під ковдри так і заманюючи, щоб їх полоскотали. Втім, цього ніхто не робив. Бо єдина окрім Скорпіуса жива душа у […]FavoriteLoadingДодати до улюблених