Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Приречені на щастя

Що таке щастя? Мабуть, кожен визначає його власний розсуд. Для Юти, наприклад, воно вмістилося в одному короткому слові. Всього у кількох звуках. «Так». Адже що може бути важливішим і щасливішим, ніж момент, коли омега погоджується на пропозицію альфи пов’язати із ним життя назавжди? Можливо, тільки момент, коли альфа вперше бере на руки найголовніший подарунок свого […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава третя: Кроки до нового.

  Зморений похміллям мозок відмовлявся коректно працювати. Ситуацію ускладнював головний біль, нестерпний сушняк та ще й очі ніяк не можна продерти. Царство сновидінь не хотіло відпускати його. Тому по приблизній траєкторії, опираючись на стіну Мін все-таки вчасно дійшов до туалету. Його радості не було межі. Умившись і почистивши зуби, чорноволосий підняв голову подивившись на себе […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава два: Звідки ляльку взялись?

  Отож нині 2509 рік і весь всесвіт просто заповнений ляльками. Так як населення планети через сукупність природних катаклізмів дуже скоротилось ще в 2115. То відповідно люди важко працювали щоб хоч якось покращити своє життя. І поправити екологію хоч на п’ять відсотків. Якраз тут на поміч прийшли ті самі ляльки винайдені великим Кім Техьоном. Це […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава перша: Злість

-Хьон … ну хьон ти т-тільки пог-глянь які вони клаапсні – ледве вимовив зп’янілий Чонгук, його розвезло ще на другій пляшці соджу але він все одно продовжив пити. – Ох блять … – Юн демонстративно зморщився – Слухай малий відвали, ну! – брюнет уже хотів було продовжити обурюватися але його перервав серйозний голос молодшого – […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Золотокрила птаха

Зазвичай він ховав ті крила. Крила, що золотом відблискували на сонці, давали йому свободу, силу, волю. Він щоранку розправляв кожну пір’їнку, розплутував, виймав смітинки: листя та гілочки з дерев, що запуталися там вдень. Йому подобалось те пір’я, той колір, ті відчуття, які з’являлися коли він їх розправляв. Сяо ще досі згадує, як будучи на Війні […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Диявол бажає помсти

*** Головний штаб. Кабінет капітана. -Капітан!- в кабінет Леві вривається без стуку солдат- Диявол, знову підірвала будунки! П’ять багатоповерхівок підірвано. -Чорт! Скільки можна! Навіть дня не прошло з попереднього нападу!- чоловік потер очі.- Чого стоїш? Пішли бистріше до машин, та поїхали! -А..т-так.- крохи злякано промовив солдат. Приїхавши на місце нападу, в першу чергу вони почали […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Крок вперед

*** Кров. Ніч. Місто. Відкриття нової клініки. Сьогодні о 12:00, знову було скоїно масове вбивство. І знову поліція в ступорі. Немає ніяких доказів, окрім одного. Записка. Чортова записка. Таких в поліції уже двадцять п’ять. І всі ці записки складаються з одинакових  фраз: ” Та прийде наше краще майбутнє! Звільняйтесь і вознесітесь! В ім’я світу! В […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Приїзд

Сама сукупність споруд, будівель, систем і служб Еспо, необхідних для правильного та стабільного функціонування містечка, на перший погляд, було цілком автономне і мало залежало від гертья, і деякі люди, немаючі справи з цією структурою, цілком справедливо могли поставити під сумніви необхідність цього титулу. Здавалося, якби місто і сам гертіє було однією автономною одиницею, тоді в […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вступ

Звуки за замкненими дверима змушували хлопчика зволікати та огидливо кривити обличчя. Заходити в кімнату не було жодного бажання, але через мить, впоравшись з зовнішньою відразою, він постукав по дерев’яній поверхні і, не дочекавшись будь-якої відповіді, зайшов досередини. Те, що відбувалося всередині, цілком відповідало чутним зовні звукам, що було легко помітно навіть в напівтемряві кабінету – […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

Чиясь фігура величаво височіла на маленькій горі, з якої можна було чудово розглянути ландшафт, що лежав перед нею. Жінка, одягнена в темно-фіолетовий плащ з капюшоном, з якого не було видно її короткого волосся, пересмикнула плечима і її блакитні крила повторили цей рух. Тихе зітхання. Під світлом нічного супутника, що в цьому світі сяє сам по собі і знаходиться […]FavoriteLoadingДодати до улюблених