Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Про гурт

Їхні крила, ще зовсім слабкі Та це не зупинило їх Кожен покинув гніздо батьківське І вирушив у подорож до мрії   Вони зустрілися не зразу Спочатку зустрілися троє з них Вони створювали, писали, репували Ця трійка робила все можливе   З часом до них приєдналися ще четверо Усіх їх стало семеро Вони були чужими Вони […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вірш

Тоді посеред ночі, не знаючи, що я ще не сплю, Ти пишеш мені – “Люблю.” Чи то було “Кохаю.”?… Я вже не пам’ятаю. А я помітивши – мовчу, бо не знаю, що відчуваю.  Бо не знаю, як це, кохати. Хоча вірю, що ти зможеш мені показати… Питаю, “Чи зможем залишитись друзями?” А ти мені, “Поки […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вірш

— Мила, не обривай мені ти крила, Чуєш? Мила? В мене є власна мрія, Але вона ніяк не зрозуміє. Хочу бути вільна, Мати ціль та до майбутнього відкрита. Але маю з нею почуття спільне, Там де моя Батьківщина рідна. – Хочу подорожувати, творити, кохатися, любити… Але ти ж не відпустиш, Не дозволиш мені, мила? Відірвала […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

the light in her eyes

” я тебе двічі беру на слабо. поцілуй мене, прямо зараз.” цей момент – насмішка над Макс Колфілд від життя . для дівчини ніби все перевернулося з ніг на голову . ” ну звісно вона захоче сказати щось тупе , в цьому вся Хлоя” , ” їй точно начхати , усе заради безкоштовного видовища” , […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

п’єса про дві жахливі країни

Дія перша. Вересень 1938. Типова зала для геополітичних обговорень. Чехословаччина: Цей псих хоче загарбати мої території! Британія: Ми глибоко стурбовані цим, Чехословаччино, але ми не хочемо ще однієї Великої війни. Ческо, це всього лише Судети, нещасна область, до того ж повна німцями. Тобі, що, шкода? Чехословаччина: Якщо він захоче інші мої території? Британія: (задоволено помахує папірцем) […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Тиша болить пустотою Скільки в мене ще сил для бою? Скільки зможу протриматись? Жити? Скільки разів при падінні я встану? На серці живого місця немає, лиш рани Кровоточить, стогне кричить душа А я стою над прірвою і слухаю тишу…. Тиша…. Просте, ніби слово, а немов би тягар В тиші гниють душі наші, в тиші ми […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Невдала втеча

Дідько, вже. Гаразд, час бігти у кабінет членів ради. Хоча ніхто мене не пустить. Надіюсь Чишия передбачив, що я ніхто на пляжі, і якось домовиться за моє перебування в кабінеті. По дорозі я зустрілась з Арісу і Усагі. Вони прямували туди, куди і я. – Чишия? – Одне слово, але так багато сенсу. Хлопець кивнув. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Двір самотності та Смерті

«Коли темрява не дає тобі заснути, Я закрию тебе крилами. Коли простір – це все що треба, Я відпущу тебе.» Sanctuary — Welshy Arms У той момент все що було в мене на думці – знайти хоч якусь опору. Розуміння в чиїхось очах, таких, які не будуть мене засуджувати і бажати більшого, ніж я можу […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Двір самотності та Смерті

Моя душа наче пуста кімната, темна та настільки тісна, що в ній часом буває тяжко дихати. Темрява, наче мороз лютого, пронизує кожну розщелину душі, а їх, на жаль, стало надто багато. Особливо після занурення до Котла.  Кажуть, що час може вилікувати всі рани. Ба, навіть зрізані дерева, опісля тривалого часу, можуть пустити бруньки знову. Здається, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 1, розділ 1: “І це ще тільки початок”

Довгий зоровий контакт зі строгими очима глибокого сірого кольору підтримувати було не так вже легко. — Зразу до діла. Той, хто може завадити вашій цілі— Фукудзава Юкічі— директор агентства під прізвиськом срібний вовк. При потребі вколіть це снодійне в його шию, а з головного сейфу в офісі візьміть ампули антидоту в червоному ящику під номером […]FavoriteLoadingДодати до улюблених