Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Контрасти

Ти завжди вмів добирати слова, знав, як описати сподівання, яким не судилося справдитись, почуття, у їхній різноманітності та протиріччі, зібрати воєдино, творячи зворушливий танець емоцій на цнотливо білих сторінках. Ти дивовижний письменник, один з тих, яким чужі та огидні компроміси, а прозаїчність політики, потреба у постійних поступках, неможливість досягти абсолютної вигоди, погубить тебе. Ти романтик, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Страшні сни

Уривок з історії про Василя і Мішу Сни – страшні речі! Вони страшні… Їхні губи зіткнулись зі шаленою пристрастю, пальці зімкнулись твердою силою на м’ягкій подушці Василя. Як блискавка вони рухалися і як водоспад стікав їх троядновий піт. Мішині душевні стогни поглинали сердце Василя і ехом відбивалися від його брудних стін. Вони дуже добре приймали […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Чому 7, а не 5? (Пролог)

Він назавжди закритий у цій башті… Книг у цьому архіві стільки, що якби Спостерігач хотів їх всі перечитати, то на це треба було понад сотню років. Хоча в цьому світі час немов застиг, тут не буває дня, сонце ніколи не сходить. Треба шукати інформацію далі! Звісно знати все про виживших та ман’яків добре, але треба […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

ДВІ КЛЯТВИ: РОЗДІЛ ПЕРШИЙ, ДЕ ЧЕТВЕРТИЙ ВТРАЧАЄ ГОЛОВУ, ЧАСТИНА 3

Тут було уже зовсім темно, зорі світили різко та здавались дуже близькими. Тут земля була дика і бідна, повітря – холодне і пахло далеким морем, сухою травою та каменем. Слова ставали повільними і застрягали в горлі. Наче і оку зачепитись немає за що – і дивитись хочеться. І кожен, навіть тихий-тихий подих тягнув за собою […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

СТРАШНИЙ СУД. ЧИ ТАКИМ ЙОГО ТІЛЬКИ МАЛЮЮТЬ?

Клубок сплетених між собою тіл феєрично влетів до кабінету заставляючи його господарку повернутись на шум.  — Ви тільки погляньте на цю картину маслом, — відкладаючи у сторону папери протягнула Вікторія. Вставши зі свого крісла вона пройшла світлою кімнатою прямо до цієї людської многоніжки. Елегантно переступивши розбитий скляний столик, на обломках якого лежали хлопці,  дівчина стала […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

ПЕРЕДЧУТТЯ ЗУСТРІЧІ ІЗ СЕНЬЙОРИТОЮ НА ІМ’Я ФОРТУНА

По приїзді Даміно з виглядом переможця цього життя, у лахмітті, брудний, як сам чорт та з кульгаючою ногою вивалився із автомобіля. Слідом, наче його вірний доберман, стримано вийшов Ітан обдумуючи, наскільки кепське їхнє становище. — Ну нарешті дочекалися другого пришестя! — зустрів їх з оплесками та максимально награною посмішкою худорлявий юнак. Театрально поклонившись Даміано зайшов […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

РОЗДУМИ ПРО ВСЕ І НІ ПРО ЩО

До того часу, як приїхала машина, вже починало світати. Холодне червоне сонце простинало свої промені до лиць подорожніх, наче мала дитина спросоння тягнеться неньки. Молочний туман потроху спускався до землі огортаючи собою побиті ноги. Свіже повітря забивало ніс до болю. Саме таке відчуття зазвичай мають мандрівники, коли залишають задушливе місто позатиллю, а спереду… Ліс. Великий […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

AS IT WAS

— І як? Дуже зручно сидіти на землі? — зненацька роздався шорсткий, як холодна галька, голос із темряви. Його володарем був чоловік років двадцяти на вигляд. Пройшовшись впевненою ходою він став навпроти свого товариша, загороджуючи безлад на фоні. –Щось для людини, яка ледь не підірвалась у власній тачці ти занадто спокійний, — крізь зуби прошипів […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 1

Був прохолодний осінній вечір. Ти повернувшись з вечірньої пробіжки, попрямувала в душ, змити залишки важкого дня. Після спа-процедур твоє тіло завалилося на холодне ліжко, ховаючись під пелену ковдри. Думки випаровувалися, а тіло повільно провалювалося в сон. Ранок настав швидко. Сонячні промені наповнювали і гріли кімнату. Ти все ще спала коли до твоєї руки доторкнувся щось […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Відлюдник під перевернутим місяцем

Холодний туман опускався на землю. Сірий та густий, пронизуючий  до кісточок та проникаючий у твій організм з повітрям, він, як маленька змійка, звивав своє кубло у грудях,залишаючи по собі лише дитячій страх.  І чим швидшим ставав його шлях, тим більшим та ненаситним він ставав пожираючи все на своєму шляху. Першими жертвами мряки стали дерева. Вологі […]FavoriteLoadingДодати до улюблених