Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Психолог

Дитинство. У мене не було багато розваг. Я лише пам’ятаю, як грав на скрипці, вчився у найперистижнішому ліцеї, хоча однокласники у ньому були антонімом слову престиж, так, звісно, вони були з багатих сімей, але характери в них були, м’яко кажучи, огидні. Та і я недалеко від них не відійшов. А ще я пам’ятаю матір та […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Якось Чжун Лі…

Радісні вигуки дітей, які зазивали кому б продати товар.Все це було неважливо, поки що для Архонта, він навіть вважав забавним, що люди вічно поспішають, боятися впустити щось і не бачать навіть у малому щастя. *** На жаль тільки він розумів справжню ціну часу або йому так здавалося, навіть зараз чоловік отримував задоволення від чаю, приємний […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Буденність та трохи пустощів (Частина 1)

Початок покладено!) Маю надію, що вийшло не так і погано. Це сильно відрізняється від творів з літератури які я раніше писала у школі, але мені подобається. Приємного читання, мої хороші! ^^ * — Мені здається, що ти навіть на свої похорони запізнишся, — втомлено пробурмотіла Юмено, чуючи в динаміку шум. — Закрий ротик, сонце, я […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Восьма емоція

Йокогама. Одинадцята ранку. Ацуши невеликим кроком йшов до станції метро. Навкруги, як завжди було шумно, а в потилицю почало пекти сонце. Хлопець просувався між натовпу на пішоходному переході і повільно поринав у свої думки, розглядаючи обличчя незнайомих людей, які йшли навпроти нього. Причиною, над якою мислив Ацуши, був ранковий дзвінок від Дазая Осаму, він попросив […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1

• Три роки по тому • — Дженні! — гукнула в довгому коридорі дівчину Ліса. —Що? — Кім обернулася і посміхнулася до своєї начальниці. — Я знайшла час для твоєї групи по Heels, — вона хитро подивилася на Кім Дженні. — Правда? — не вірячи своїм вухам через сторонній шум музики з різних студій, перепитала […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Знерухомлений

–Еррор! Тобі щось потрібно? – З сусідньої кімнати почувся голос Гено.  Старший із братів збирався кудись. –Ні… А ти куди до речі? –Я-я … Я в лікарню!  На нічну зміну.  Мене колега попросила замінити її. – трохи нервово сказав Гено. Він працював лікарем і іноді його просили залишитись у ніч.  Хлопець був добрим і любив свою […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Від автора

Привіт! Хочу зазначити, що цей фанфік не є моїм: я, з дозволу автора оригіналу, зробила в і л ь н и й переклад та поширюю його на цей ресурс. Автор оригіналу: celestialtsu. Назва оригіналу: Shattering ice. Завантажено на сайт: archiveofourown.org. Посилання: https://archiveofourown.org/works/35581468/chapters/88705246   Приємного читання)FavoriteLoadingДодати до улюблених

“Стара дружба відновилась “

Голмс закінчив свою роботу і задоволений йшов до свого давнього знайомого Джона Ватсона , хлопця з яким вони провели всі минулі сільські канікули .   – Баб Даш , добрий день ! – кричав Шерлок , бо старенька вже погано чула . – Добрий , добрий ! Голмс , онук Марії , це ти ? […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Легенда, що відбувається на ваших очах.

Млаяла пішла від них усіх. Вона всім серцем намагалася полюбити їхнє місто, як любили самі Відан і Йевніка – донедавна найближчі їй люди. Доки не зрозуміла, що ій намагаються підкласти марні почуття як зозулені яйця. Насправді, це дволике місто. Згори, назовні – це омріяна домівка, що завжди готова прийняти тебе в рідні обійма. Але знизу, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Чорні крила

Полуденне сонце почало втрачати силу та падати з небосводу, скоро воно піде під землю на одному з тих далеких полів, що пахають боги того далекого краю. Тихо ступаючи по дорожньому пилу йшов чоловік. Звичайний собі подорожній, що в пошуках роботи, чи інших справах йшов собі степом рухаючись від одного дерева до іншого. – Скоро мабуть […]FavoriteLoadingДодати до улюблених