Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Stillness

Опис: Еі сумувала за Яє так само сильно, не знаючи, як змусити себе припинити. Райден Еі/Яє Міко *** Яє Міко вигиналася від дотиків до спини, закушуючи губи. На її лопатках виднівся легкий слід від нігтів. Довгі тонкі пальці владно відтягнули чорну тканину натільного костюма гудзі, ковзнули всередину, під груди; обережно торкнулися темного кола навколо соска, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Квіти

– Міледі, щось сталося? – спитала Ґвен, зайшовши до світлої кімнати Морґани. Вихованка короля розлючено міряла кроками приміщення, а блискучі чорні локони злегка розвівалися під час ходьби. – Стався Артур! – гнівно вигукнула Морґана, зупинившись. – Цей нахабний самовпевнений хлопчисько постійно всіма командує. “Морґано, не лізь,куди не треба. Морґано, це чоловічі справи. Морґано, я сам […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Чорна троянда значить – печаль

Нарцису переповнював біль та сум, зі старшою сестрою більше не можна було спілкуватися, а молодшу можна вважати мертвою. Перші декілька років вона ніяк не могла заспокоїтись, а вже потім змирилась, що тієї сім’ї в неї більше немає. Але чорна троянда завжди самотньо стояла у вазі, в її кімнаті, зачарована та вічно прекрасна. Так само, як […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Чорна троянда значить – недоля

Їй сімнадцять років. Всього сімнадцять, ледь встигло виповнитись, вона щойно закінчила школу, а вже має вийти заміж, заради своєї честі та честі сім’ї. Бо одна з її сестер вже зганьбила їх рід одружившись з бруднокровцем. А вона інша, горда, сильна, гарна, чистокровна чаклунка. Тільки от, заколює чорну троянду у такі ж чорні кучері, стискає щелепу […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Несподіванка

Мерлін повернувся до приміщення Ґауса надвечір. Хлопець ледь переставляв ноги від утоми, що навалилася після тренування з Артуром. Принц готувався до чергового турніру, а діставалося чомусь слузі, хоча в Камелоті було безліч лицарів, з якими Артур міг би провести тренувальні бої. Та цей бовдур вирішив, що слуга не має просто спостерігати. Кинувши Мерліну обладунки, меч […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

За дверима

Ґвен би пройшла повз прочинені двері Артура, як робила завжди. Бо ж у неї були обов’язки. Морґана, певно, зачекалася. Та випадкова фраза принца змусила служницю спинитись і прислухатися. Ох вже ця цікавість… – Мерліне, поклади руку мені на талію. Дідько, та не туди! Що ти робиш?.. Карі очі Ґвеневери розширилися від здивування. Дівчина й не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ти мій слуга!

– Ти мій слуга, а не друг! Мерлін намагався не брати Артурові слова близько до серця. Бо це ж правда, Мерлін – слуга принца. Хто б що не казав, нічого не зміниться. Мерлін якось звик чути від усіх, що він слуга. Ґвен це казала з якимось співчуттям, Морґана завжди підбадьорливо посміхалася. Ґаус розмовляв про обов’язки […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Непутящий слуга

– Мерліне, ти можеш хоч раз щось по-людськи зробити?! – гаркнув Артур, коли, зайшовши до своєї кімнати, побачив, що обладунки досі не почищені, ліжко не застелене, а одяг не випраний. Слуга ніби крізь землю провалився. Ранок настав, а Мерлін не прийшов. Принц голосно вилаявся. Так і кортіло вчинити тут ще більший розгардіяш, аби гульвіса Мерлін […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Перший день у якості слуги принца

– Прокидайся, Мерліне, – крізь сон почув чарівник слова Ґауса. Він же навіть виспатись нормально не встиг! Навіщо його так рано будити? Втім, навіть якщо щось сталося, Мерліну було все одно. Дуже хотілося поспати по-людськи. – Мерліне, вставай, бо спізнишся. Принц Артур чекає. Юнак пробурмотів щось середнє між “вискочка” та “ідіот” і вкрився ковдрою з […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Гаряче зоряне

  Пам’ять – жахливий чорний вир, що його люди заштовхують подалі, закриваючи міріадами скляних уламків, грубо зв’язаних одне з одним старими вицвілими нитками. Образи в спогадах – хиткі, зіткані зі хворобливих клаптів морозно-синього неба над готичними каплицями, широких можливо-існуючих ланів кольору зеленого шартрез і карамельно-веселкового дитячого сміху. Час викручує скроні, розгніваними ерініями вгризається у мозок. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених