Опис: Еі сумувала за Яє так само сильно, не знаючи, як змусити себе припинити. Райден Еі/Яє Міко *** Яє Міко вигиналася від дотиків до спини, закушуючи губи. На її лопатках виднівся легкий слід від нігтів. Довгі тонкі пальці владно відтягнули чорну тканину натільного костюма гудзі, ковзнули всередину, під груди; обережно торкнулися темного кола навколо соска, […]Додати до улюблених
Попередження:
Я НЕ ДОЗВОЛЯЮ ПЕРЕКЛАДАТИ СВОЮ РОБОТУ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ
– Міледі, щось сталося? – спитала Ґвен, зайшовши до світлої кімнати Морґани. Вихованка короля розлючено міряла кроками приміщення, а блискучі чорні локони злегка розвівалися під час ходьби. – Стався Артур! – гнівно вигукнула Морґана, зупинившись. – Цей нахабний самовпевнений хлопчисько постійно всіма командує. “Морґано, не лізь,куди не треба. Морґано, це чоловічі справи. Морґано, я сам […]Додати до улюблених
Нарцису переповнював біль та сум, зі старшою сестрою більше не можна було спілкуватися, а молодшу можна вважати мертвою. Перші декілька років вона ніяк не могла заспокоїтись, а вже потім змирилась, що тієї сім’ї в неї більше немає. Але чорна троянда завжди самотньо стояла у вазі, в її кімнаті, зачарована та вічно прекрасна. Так само, як […]Додати до улюблених
Їй сімнадцять років. Всього сімнадцять, ледь встигло виповнитись, вона щойно закінчила школу, а вже має вийти заміж, заради своєї честі та честі сім’ї. Бо одна з її сестер вже зганьбила їх рід одружившись з бруднокровцем. А вона інша, горда, сильна, гарна, чистокровна чаклунка. Тільки от, заколює чорну троянду у такі ж чорні кучері, стискає щелепу […]Додати до улюблених
Попередження:
Я НЕ ДОЗВОЛЯЮ ПЕРЕКЛАДАТИ СВОЮ РОБОТУ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ
Мерлін повернувся до приміщення Ґауса надвечір. Хлопець ледь переставляв ноги від утоми, що навалилася після тренування з Артуром. Принц готувався до чергового турніру, а діставалося чомусь слузі, хоча в Камелоті було безліч лицарів, з якими Артур міг би провести тренувальні бої. Та цей бовдур вирішив, що слуга не має просто спостерігати. Кинувши Мерліну обладунки, меч […]Додати до улюблених
Попередження:
Я НЕ ДОЗВОЛЯЮ ПЕРЕКЛАДАТИ СВОЮ РОБОТУ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ
Ґвен би пройшла повз прочинені двері Артура, як робила завжди. Бо ж у неї були обов’язки. Морґана, певно, зачекалася. Та випадкова фраза принца змусила служницю спинитись і прислухатися. Ох вже ця цікавість… – Мерліне, поклади руку мені на талію. Дідько, та не туди! Що ти робиш?.. Карі очі Ґвеневери розширилися від здивування. Дівчина й не […]Додати до улюблених
Попередження:
Я НЕ ДОЗВОЛЯЮ ПЕРЕКЛАДАТИ СВОЮ РОБОТУ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ
– Ти мій слуга, а не друг! Мерлін намагався не брати Артурові слова близько до серця. Бо це ж правда, Мерлін – слуга принца. Хто б що не казав, нічого не зміниться. Мерлін якось звик чути від усіх, що він слуга. Ґвен це казала з якимось співчуттям, Морґана завжди підбадьорливо посміхалася. Ґаус розмовляв про обов’язки […]Додати до улюблених
Попередження:
Я НЕ ДОЗВОЛЯЮ ПЕРЕКЛАДАТИ СВОЮ РОБОТУ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ
– Мерліне, ти можеш хоч раз щось по-людськи зробити?! – гаркнув Артур, коли, зайшовши до своєї кімнати, побачив, що обладунки досі не почищені, ліжко не застелене, а одяг не випраний. Слуга ніби крізь землю провалився. Ранок настав, а Мерлін не прийшов. Принц голосно вилаявся. Так і кортіло вчинити тут ще більший розгардіяш, аби гульвіса Мерлін […]Додати до улюблених
Попередження:
Я НЕ ДОЗВОЛЯЮ ПЕРЕКЛАДАТИ СВОЮ РОБОТУ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ
– Прокидайся, Мерліне, – крізь сон почув чарівник слова Ґауса. Він же навіть виспатись нормально не встиг! Навіщо його так рано будити? Втім, навіть якщо щось сталося, Мерліну було все одно. Дуже хотілося поспати по-людськи. – Мерліне, вставай, бо спізнишся. Принц Артур чекає. Юнак пробурмотів щось середнє між “вискочка” та “ідіот” і вкрився ковдрою з […]Додати до улюблених
Мітки:
Відхилення від канону, Любов з першого погляду, Натяки на секс, Фастберн
Статус:
В процесі написання
Попередження:
-
Пам’ять – жахливий чорний вир, що його люди заштовхують подалі, закриваючи міріадами скляних уламків, грубо зв’язаних одне з одним старими вицвілими нитками. Образи в спогадах – хиткі, зіткані зі хворобливих клаптів морозно-синього неба над готичними каплицями, широких можливо-існуючих ланів кольору зеленого шартрез і карамельно-веселкового дитячого сміху. Час викручує скроні, розгніваними ерініями вгризається у мозок. […]Додати до улюблених