Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Обол

” Скоро випаде безліч бід”,- каже він. Очі його каламутні, небо стоїть червоне, Із полум’я хвище недобрий дим, І несе він нам щось незнайоме. Жереб Долі незграбно підкинув час, І нещадно тепер відраховує роки. Ти приходиш у світ, повзучи на стопах, І відходиш таким же убогим. І Харон мовчазний в тебе спросить навлон, Син Ереба […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Боже, що тут сталося

Серед сірих панелей, Тисяч метро тунелів, Габаритних діодів фар, Бог прийшов. Бог побачив і став. Був асфальт під ногами, Дріботіли дощі об храми, Час ішов, не спиняючи хід. Бог прийшов. Бог побачив і зблід. СІро-сизим світило сонце, Билось вороном у віконце, Шепотіло у згустки хмар Бог прийшов. Бог побачив наш стан. Бог побачив розбиті коліна, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Бісенята

Що надіслати темряві усередині? Залізла мені під шкіру, сидить у п’ятах, Здавлює спересердя ребра передні, І так танцює вже день п’ятий. Поселила до себе біль у кімнату, Тепер вони мені видають гопака у горлі, Перекривають кисень у грудях замість оплати, І куйовдять думки, що пливуть спрокволі. Написати їм, щоб відчепились? Попросити, щоб не приходили більше? […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина перша: сон

– Ходи сюди, ходи…~ – незнайомий жіночий голос прозвучав уві сні Мольфара. Блакитноокий чоловік вивчав всі куточки кімнати, в яку він потрапив. Він розумів, що це гра нечисті, але також не міг зрозуміти як взагалі ця нечиста змогла пробратися в його сон, в його місцевість та на озеро – Біле Озеро, яке знаходиться у Карпатах […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Хто тобі сказав, що ми розлучимось?

Офіс Вівіан. Нью Йорк. Розмова телефоном. Вівіан: Алло! Лусіана: Доброго дня, Вівіан! Вівіан: Лусіано! Яка я рада тебе чути! Як ти? Як твоє самопочуття? Лусіана: Хвала Небесам, все гаразд! Рана загоїлась, але це хіба поясниш домашнім? – сміється. Вівіан: Тобі потрібно берегти себе, Лусіано! Лусіана: Я не звикла сидіти на одному місці, Вівіан. Я бізнес […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

11 хвилин звідси

11 хвилин звідси. Пройди лиш 11 хвилин і побачиш стадіон. Мертвий, покинутий стадіон. Колись тут грали в ексі. Колись вони перемогли Ріко. Колись… Чоловік проходив по недоглянутому полю, дивився на погнуті ворота і облуплену фарбу на трибунах. Від цієї картини защипало у носі. Все таке дороге, рідне, навіювало приємні і до болю віддалені спогади. Його […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина системи

Пем оглядала Ітана так само, як усіх Пілчерівських людей, щотижня. Якщо справи йшли добре — щомісяця. Але такого у випадку з Ітаном не бувало. Цей її обов’язок він ненавидів, мабуть, більше за дозвіл тиняти шпиталем із шприцами у кишенях “заради безпеки”. Заради безпеки, ітане, ти вляпався у цю хрінь. — Як вважаєте, чи необхідність вашої […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Коротка підбірка популярних помилкових ідей. Частина 2

Продовження розбору популярних помилкових ідей, котрі трапляються в реалістичних історіях   Колись (практично до 20 століття) люди жили по 30-40 років Частково міф. Бувало, що доживали до 80 і 90 років (хоч і рідше, ніж в наш час). Низька середня тривалість життя витікала з високого рівня дитячої смертності. Якщо порахувати, що відсотків 25 (а в […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

Лезо о ножа без проблем зайшло  в око і дійшло аж до мозку. Миттєва смерть, яку не помітили товариші вбитого, що продовжили без усіляких турбот іти далі. Весело регочали немов звірі, переказуючи один одному жорстокі жарти, вони не почули як вмер один із них, навіть коли важке тіло в металевій броні впало на землю. В […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Старі друзі

З величезної кімнати лунали дитячі повні наснаги голоси, які щосили кричали “Уперед!”. Хлопчина нарешті зняв свої навушники задоволений тим, що з поміж усіх цих довгих коридорів нарешті знайшов те що йому було потрібно. Величезні двері із ледь вловимим скрипом відчинилися й із них виглянув юнак, дещо напружений та втомлений. Він тільки прилетів сюди, а уже […]FavoriteLoadingДодати до улюблених