” Скоро випаде безліч бід”,- каже він.
Очі його каламутні, небо стоїть червоне,
Із полум’я хвище недобрий дим,
І несе він нам щось незнайоме.
Жереб Долі незграбно підкинув час,
І нещадно тепер відраховує роки.
Ти приходиш у світ, повзучи на стопах,
І відходиш таким же убогим.
І Харон мовчазний в тебе спросить навлон,
Син Ереба та Ночі – щасливець!
Хтось підкине йому свій останній обол,
Хто розсердить його – нечестивець!
Сидячи у човні, серед мертвих ріки,
Раптом склякне всередині серце.
І до розуму прийдуть печальні рядки,
Що життя надто скоро несеться.
Додати до улюблених