Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Самотній велет

“Сотні років тому було життя, про яке ми зараз можемо лише здогадуватися. Тоді Землю населяли велетні. Вони були таких розмірів, що ми б землі побачили їх наполовину, а то й менше. У той час океан то виходив на сушу, затоплюючи майже все, то висихав до маленької калюжі. Гігантські велетні звикли спати стоячи по щиколотки у […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

11. У Гоґсміді

Герміона стояла посеред невеличкої вітальні і, зчепивши за спиною руки, байдуже розглядала невибагливий інтер’єр та сірі стіни кімнати. Нарциса попросила її трохи зачекати (і навіть присісти не запропонувала), а сама зайшла до Драко, щоб оповістити про візит непроханої гості. Ото він здивується, коли почує, хто прийшов до нього! Хоча мати, мабуть, відразу скаже йому, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Приторна кава.

— Не дай їм торкнутися тебе, — останнє, що пам’ятає Карамельна Стріла, після чого під стінами цитаделі відбулася запекла битва. Стіна пала, а з Локричного Моря полізли бридкі чорні потвори. Якби не поранення від одного з таких чудовиськ, яке вкусило дівчину, вона і далі боролася б. Проте король наказав заради її ж безпеки покинути поле […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вибач

30 червня 1997, 21:34 Сонце нещодавно зайшло за обрій. Драко лежав на своєму ліжку в гуртожитку Слизерину і згадував усе що він зробив і чого не встиг. Йому лише шістнадцять, а від нього вимагають вбити найсильнішого чаклуна світу, якого навіть сам Темний Лорд боїться. Сьогодні. Це має статися протягом години. Або Мелфой виконає завдання, або […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

З присмаком кави

Бро^ ЩО РОБИШ? Я^ стараюся змиритися з думкою що мій брат безсовісна дупа Бро^ ТИ ЗВИНУВАЧУЄШ МЕНЕ В ЧОМУСЬ? Я^ відчепись від неї і перестань її залякувати, тоді знову станеш Бро Дупа^ ВІД НЕЇ? НЕ РОЗУМІЮ ПРО ЩО ТИ ГОВОРИШ! Дупа^ ТИ ЗАВІВ СОБІ ЛЮДСЬКОГО ДРУГА? Я РАДИЙ ЗА ТЕБЕ Я^ не прикидуйся дурником ти […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Кольори.

“Якого біса я на це погодилась” “Чому бабця так на цьому наполягала?” Вир думок плив у голові наймолодшої Блек, яка минала ворота маєтку Нотів. Дівчина трималась рукою за праве передпліччя хрещеного. Реґулус прийняв би будь-яке рішення племінниці, але Вальбурга обіцяла покинути дім онуки, якщо та погодиться на цей захід, а це означало життя без сварок. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

4.2. Екскурс в минуле

Вони повернулися в вежу далеко за північ, не відпускаючи рук один одного. Біля її кімнати Драко в чергове притиснув дівчину спиною до стіни, кидаючись на її вже припухлі губи.   — Це для солодких снів, — шепотів він у волосся, намагаючись надихатись її ароматом.   — Твоїх чи моїх? — спитала Герміона.   — Наших, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Усім потрібен відпочинок

Ліза сидить у бібліотеці, ніхто не мав принести книгу та й близнюк покинув місто і найближчим часом його у вільному місті Монштад правитель якого, зараз десь у таверні, бути не має. Електро чарівниця, не вперше залишається самотньо у бібліотеці. Вона би й з радістю навідала Рейзора. Та він з Бенеттом пішли до підніжжя Хребта. Їй […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Початок

— Ну чого ти дивишся на мене, як баран на нові ворота? — Остап втомлено зітхнув. Ось уже годину вони з Тарасом бігли по лісу, втікаючи від панських собак, а тепер спинились, прислухаючись — чи не чути гавкоту або пострілів. Тарас кліпнув. Хвилину тому він, зігнувшись, аби відновити дихання, спитав у парубка його ім’я. Почувши […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Безсоння – річ жахлива

Після довгих, наповнених метушньою ранків, на землю спускається благодатний вечір, що поступається місцем тихій ночі. В Лондоні починаються небезпечні для життя звичайного населення ігри. В них є тільки одне правило – виживи або помри. На вулиці виходять озброєнні діти й підлітки, поки налякані дорослі ховаються по кутах власного дому. В світ людей проникають небезпечні Гості, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених