Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Палаючі побережжя

Пелюстки троянд розносив ніжний вітер. Він же і загравав з травою та морськими хвилями. На дворі стояла досить тепла та світла ніч. Світло було завдяки повному місяцю та чистому від хмар небу. Під крик пораненого самурая, розглядав красу природи ронін. На голові у нього був солом’яний капелюх чорного кольору, на поясі висіла катана, а сам […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Прекрасна пісня без назви

Сказати, що Кі переживає, нічого не сказати. Він вже придумав десять відмовок, чому він не має йти в той музичний клуб. Йому здається, що все це жарт якійсь, знущання. Може він прийде, а нам всі хлопці з футбольного і музичних гуртків сидять і чекають, щоб посміятися над ним. А найгірше це те, що скоріш за […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Все добре?

Чонгук повільно відкриває очі. Обережно та не поспішаючи він роздивляється навколо себе і бачить перед собою Чіміна, який ще міцно спить. Зазвичай вони починають працювати з самого ранку, але сьогодні не такий день. Сьогодні Чонгук дозволяє собі не поспішати та насолодитися тишою ранку. Він повільно дихає та намагається поскладати до купи події минулого дня. Вчора […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Обличчя під капюшоном

Емма зі скрипом зачинила двері до своєї хатинки. Гак зайшов за нею. Назовні вирвалося тепле приємне повітря. Точно, вона ж запалювала в пічці зранку. В цей момент Емма була собі особливо вдячна за таку передбачливість. Вона підійшла до запічку, витягла вовняний коцик і кинула на лаву. – Можеш постелити собі і лягти, поки я знайду […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Лісовий привид

Коли вони вже були за метрів 400 від будинку, вони сповільнили хід. Сонце вже йшло до заходу. – Що ж, час тобі виконати другу частину домовленості, люба, і розповісти, що ж це за така людина, що була настільки зацікавлена в мому годиннику. Емма йшла впевнено і твердо, дивлячись вперед, і ніби уникаючи зорового контакту з […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Закинута хатинка на вулиці безім’янній

На дорозі з лісу не видно було жодної людини. Емма ступала попереду по скутій памороззю дорозі, Кілліан Джонс йшов за нею. Вони вже йшли довгенько, і попереду ще була значна частина шляху. Дорогу обступали густо переплетені плоти, які відгороджували поля і сади від дороги. Сонце вже стояло досить високо і немилосердно пекло. – Я залишила […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Зелені зарості

Це був приємний прохолодний ранок. Сонце тільки ось-ось мало показатися. — Зараз нам потрібно йти прямо вглиб лісу, – хлопчик, років тринадцяти, йшов попереду, весело підстрибуючи. Він був щиро здивований, чому б люди платили за те, щоб він влаштував їм прогулянку до «місцевої відьми», але, оскільки  йому мали заплатити доволі-таки кругленьку суму, він розумів, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Найсправжнісінька відьма

– Капітан, я маю чудові новини! Сам капітан сидів на свому кріслі та знервовано розглядав якусь карту, було видно, що він не міг зосередитися на своїх думках. – Я знайшов дівчину, про яку ви казали! Джонс підняв очі, пильно вдивляючись в обличчя Смі, поки той продовжував: – Точніше, я знайшов не її, а дорогу, як […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Блеф

Невеликий срібний годинник, який вміщався в її маленькій руці. На задній кришці були вигравіювані ініціали B.J. Несподівано з палуби почувся шум. Хтось ішов сюди. Дівчина зі швидкістю блискавки почала запихати всі речі, які вона витягнула, назад у скриньку, ніби вона начиняла м’ясом великий пиріг. А годинник поклала у внутрішню кишеню свого плаща. – Чи то […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вечір

Пізній вечір.  На вулиці вже засвітилися ліхтарі, машини увімкнули фари. Місто перетворилося у зоряне небо. Де за кожною цяточкою світла ховається історія. І тільки в одному віконці не було видно світла. Ні, господарка ще не спала. Вона просто перестала бачити це зоряне небо, хоча й досі залишається його частинкою. Що ж може подивимось уважніше, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених