Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

1

Ти не зможеш знову повернутись на початок Ми так гарно зруйнували все що ми пережили Ми усіх послали нахуй, ми усіх перемогли Але так і не знайшли, свого місця не на клаптику землі «Ти не можеш» by pqrs   *** Дорослий Волдеморт був страшним і гучним. Зелений як лікарня з онкохворими, синій як мертвець з […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

надія згасає

-Меґумі-тян!Хахаха! -Хахаха!Наоко! Зачекай, я ще не зробив замовлення!  -Може частіше ходитимемо сюди?  -Можливо.. Наоко і Меґумі сиділи в тому ж кафе.  Сиділи разом, мирно.  -То це що, називати побаченням?  -Нііі! Ну, або так.. -Хаха! Меґумі сидів на коридорі лікарні разом з рештою.   Всі ці спогади.. Лише тоді ми були разом і без сварок. а […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

вбивство моралі

Життя Наоко змінилося. точніше, поки вона змінювалася, всі її старання стали непотрібними. Одного разу вона побачила Юту і Макі разом. це було трохи боляче оскільки вона довго і тяжко старалася заради того,щоб стати кращою для Юти. Взагальному,її становище погіршилося.  історія про її минуле розвіялася по школі, і здавалося , вже ніхто крім Фушигуро її не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1))

Ця посмішка, бош, таку посмішку не запам’ятати гріх, вона як вишнева пляма на кофті в’їстся у тканину і не відпереш. Кутики роту, що розпливаються у переможній посмішці, якби Мінхо знав, якби він лиш знав, що приховує ця посмішка. – Я тренер з фехтування, а це мої учні. До речі, це Лі Мінхо, мій найкращій учень […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

поезія

хто ти? холодний як лід? гарячий як вулкан? чи той, хто буде йти за мною вслід? чи той, хто буде вести, як стрілу, обман? хто ти? допоможеш у бою? нанесеш удар? чи буде твоя натура холодною та злою? чи будеш, як і всі? сидіти між невдах?  хто ти? яке твоє серце?  що воно говорить? можливо, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

поезія

ми різні, але ми про одне й те ж саме. але, що ти намагаєшся відшукати в мені? і те слово, що було раніше мною сказане, назавжди залишиться нічим. але тепер я одна в цьому світі. мої спогади та кошмари стануть лише зірками. ти можеш ранити мене, поки я сиджу сама в затемненій кімнаті, наповненою своїми […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

поезія

заховаю думки я в записник.  а потім сяду в найперший же потяг. десь там швидко догорає сірник,  а дим від сигарет перейшов на одяг.   пусті слова, забуті речі.  порваний світер, келих вина.  усе це було недоречним як і ті страшні слова.    біль, тривожність та знову я сама.  і тихий вітер, що заспокоює моє […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

поезія

ти смієшся так дзвінко, над тим, що знову один.  і часом виє десь вітер,  та заспокоює твої думки.  а море буде шумно нити,  і невгамовно вириватись. проте не зможе воно нікуди втекти,  але буде намагатись. у вирію часу безмежно холодно, чи допоможеш ти мені?  чи будеш ти тримати своє слово, поки там чекають мої думи:  […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

поезія

Навколо стільки перехожих,  невідомих та чужих.  Між ними помітила твій погляд.  В твоїх очах – відображення моїх.  Відчуваю, як час іде невпинно. Всі кудись йдуть, кваплячись сідаючи в авто.  Проте твоє серце все ще щось говорить,  а моє – перестало вже давно. Не відчуваючи нічого, я приймаю цю поразку.  Ти знову виграв, я вітаю.  Не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

поезія

я зникаю.  поступово. не поспішаючи.  я розчиняюсь.  в попіл. в пил. без різниці.  мене немає.  мене немає ні для кого й ні для чого.  я розпадаюсь.  і напевно вже назавжди.FavoriteLoadingДодати до улюблених