заховаю думки я в записник.
а потім сяду в найперший же потяг.
десь там швидко догорає сірник,
а дим від сигарет перейшов на одяг.
пусті слова, забуті речі.
порваний світер, келих вина.
усе це було недоречним
як і ті страшні слова.
біль, тривожність та знову я сама.
і тихий вітер, що заспокоює моє серце.
зараз осінь, але в моєму серці давно уже зима.
яка доторкнулась так обережно, ніби вперше.
непотрібність. біль та страх.
холодні руки. прощання.
я все ще тримаю сигарету в руках,
а простір наповнений нашим мовчанням.
Додати до улюблених