Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Жахіття.

Даний фанфік являється вигадкою авторки та має на меті тільки розважальний характер. Написано спеціально для автора каналу  “WELL MOVIE”. Гра про Слендера була трохи заплутаною, та відступати вже було нікуди, тим більше про це було так весело жартувати глядачам в чаті. Та й гра була обрана не випадково. Все витікало з огляду фільму про цього […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 1.

«Я першим поглядом завжди дивлюсь на тебе. Тобі присвячую я весну думок, весну свого кохання…» В один весняний день, коли квіти на деревах почали розквітати, а пташки наспівували свої легкі й ненав’язливі мелодії, я прогулювалася парком. На душі спокій, якого часто не вистачало останні місяці, атмосфера наповнена ароматом свіжості та прекрасного. Довгий час моє життя […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Завершеність

Люсі. …не знаю скільки хвилин я стояла й дивилася на нього. Потім обережно взяла прикрасу в руки, надягала її собі на шию, накинула куртку й помчала сходами вниз. В моїх думках виринув той вечір перед нападом Вінкменової зграї на Портленд-Роу, я сиділа у садку помічаючи незакінчене: занедбаний газон, яблука, садок…вдивлялась за мур і думала про […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 6: Давайте розділимо радість…

Нью Йорк. Будинок Грубера. Грубер та Міріам лежать у ліжку. Грубер: Моя люба..Завтра важливий день. Міріам: Знайомство з твоєю донькою. Грубер: Так. Нарешті дві моїх любих жінки познайомляться. Міріам: Ти впевнений? Грубер: Більш ніж. Міріам: Грубере… Грубер: Ти моя майбутня дружина. Вона моя донька. Ви повинні познайомитися. Міріам: А раптом.. Грубер: Що? Міріам: Раптом я […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Матильда

Вона відкрила браму і вийшла. Це був її останній день в школі -інтернаті. Вона вирішила піти тихенько на світанку, коли всі ще спали, щоб уникнути не потрібних прощань і зайвих запитань. Роззирнулася навсібіч — їй не було куди йти: тому вона пішла прямо по дорозі. Директорка сказала, що у неї на рахунку після навчання залишилася […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Хто тобі сказав, що ми розлучимось?

Офіс Вівіан. Нью Йорк. Розмова телефоном. Вівіан: Алло! Лусіана: Доброго дня, Вівіан! Вівіан: Лусіано! Яка я рада тебе чути! Як ти? Як твоє самопочуття? Лусіана: Хвала Небесам, все гаразд! Рана загоїлась, але це хіба поясниш домашнім? – сміється. Вівіан: Тобі потрібно берегти себе, Лусіано! Лусіана: Я не звикла сидіти на одному місці, Вівіан. Я бізнес […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 1

Навчання давалось мені легко. Навіть більше – надзвичайно легко! Впринцепі,  і навчатись я любила. Це було моїм хоббі, моєю міні розрадою  в житті. І ось я сижу на лекції в університеті, й з цікавістю слухаю розповідь викладачки. Вона розказує про мистецтво. Про картини Ван Гога. А його я любила, навіть чехол на телефон купила з […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

Ніжні білі простирадла, обіймають мою голу шкіру. Я обожнюю спати голою. В цьому щось є. Щось вільне, і приємне, таке що надихає й збуджує. Підіймаюся з ліжка, і прямую до ванної кімнати, після чого йду милуватися своїм тіло в дзеркало. Так. Я роздивляюся своє оголене тіло: груди, ноги, ключиці, живіт, молочну шкіру, точніше майже, як […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Перший

Почніть писати… Весна. Сонце світить, пташки співають, коротше звичайний ранок у невеликому містечку. Гарна дівчина на імʼя Каміла, йде по вулиці захоплено дивлячись на все навколо, весна була її улюбленою порою року. Але в один момент порив її думок вітанням перериває нещодавній знайомий, який проходив мимо. Це був хлопець Артур, Каміла почала спілкуватися з ним […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

У пошуках коріння та себе

Felicita. На крилах мрії. Нова історія… Більше не буде боляче та погано…. Салон літака. Вівіан: Сину, де наші місця? Алонсо: Ось вони. Вівіан: У тебе яке? Алонсо: 118. Марія Хосе: У мене 119. Вівіан: У мене 121. Марія Хосе: Це на тому ряду. Вівіан, розчаровано: Але як… Алонсо: Мамо, нічого страшного. Ти будеш позаду нас. Вівіан: […]FavoriteLoadingДодати до улюблених