Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

поезія

заховаю думки я в записник.  а потім сяду в найперший же потяг. десь там швидко догорає сірник,  а дим від сигарет перейшов на одяг.   пусті слова, забуті речі.  порваний світер, келих вина.  усе це було недоречним як і ті страшні слова.    біль, тривожність та знову я сама.  і тихий вітер, що заспокоює моє […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

поезія

ти смієшся так дзвінко, над тим, що знову один.  і часом виє десь вітер,  та заспокоює твої думки.  а море буде шумно нити,  і невгамовно вириватись. проте не зможе воно нікуди втекти,  але буде намагатись. у вирію часу безмежно холодно, чи допоможеш ти мені?  чи будеш ти тримати своє слово, поки там чекають мої думи:  […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

поезія

Навколо стільки перехожих,  невідомих та чужих.  Між ними помітила твій погляд.  В твоїх очах – відображення моїх.  Відчуваю, як час іде невпинно. Всі кудись йдуть, кваплячись сідаючи в авто.  Проте твоє серце все ще щось говорить,  а моє – перестало вже давно. Не відчуваючи нічого, я приймаю цю поразку.  Ти знову виграв, я вітаю.  Не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

поезія

я зникаю.  поступово. не поспішаючи.  я розчиняюсь.  в попіл. в пил. без різниці.  мене немає.  мене немає ні для кого й ні для чого.  я розпадаюсь.  і напевно вже назавжди.FavoriteLoadingДодати до улюблених

поезія

пригорнись до мене. хоч на мить. а потім я піду, якщо тобі огидна.  розбий моє серце. до останнього знищ.  знищ його до останнього тремтіння.  удар ножем. не жалкуй.  я буду в порядку, обіцяю.  проте не смій чіпати мою душу.  адже я сама її й втрачаю. FavoriteLoadingДодати до улюблених

Незабудка

Ранок, Україна ще лежить у своєму старому ліжку. У минулій кімнаті в будинку Британії. Яскраві сонячні промені пробиваються в вікно, тому що, Юкі звечора забула зашторити їх. На годиннику восьма година, а дівчинка встає зазвичай о сьомій чи шостій через свою ранкову роботу, але сьогодні виняток. Вона можливо б ще трохи поспала, але прозвучав стукіт […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Таємниця минулого

Надворі тепло, але листя потроху жовтіє. У чаклунському містечку тихо, ще зовсім рано. Вже майже кінець літа і з кожним ранком стає все прохолодніше.   По вуличці йшла дівчинка у темно синій легкій кофтині та чорній спідничці. Її гарне золотисте волосся було заплетене у не дуже тугу косу, але особливістю її зовнішнього вигляду були квіти […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

Світ магії. Наповнений чарами, закленаннями, прокляттями та іншим. Неперевершений та спокусливий на перший погляд. Проте зараз цей світ потерпає від війни. Чаклунської війни. Зараз цей світ поділений на дві сторони противостояння. Сторона світла та темряви. Різні роди відьом та чаклунів обрали свою сторону, проте деякі переховуються в цей страшний час у більш тихому місці. Ця […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Я змінюся.

передмова: Тян- най пестливіше звертання в японській мові. -Чому ви почали вживати ці пігулки? -Ах? Що?-підвела голову на продавця з аптеки Наоко. -Щось трапилося, і ви почали вживати антидепресанти?-промовив продавець. на дворі був хмарний день. сірі хмари затягнули небо. -Смерть батьків, мого найкращого друга, травми брата.. звичайно, що щось сталося..-Наоко говорила тихим і байдужим голосом. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

маска щастя. темне минуле

Розташувавшись в гуртожитку після уроків Наоко вийшла прогулятися. був лише початок осені і пташки ще співали, а надворі було тепло. Наоко вийшла за межі школи і пройшла по вулиці. так нудно… стривайте, хто це стоїть біля магазину? неочікувана зустріч. це ж Фушигуро! -О, Фушигуро! привіт!-не задумуючись підбігла до нього Наоко. -Інумакі? Привіт.-відповів він-ти теж вирішила […]FavoriteLoadingДодати до улюблених