Була майже північ, а в його очах жодного натяку на сон. Він відчував, як здіймаються й опускаються груди під його долонями. Вікно відчинене, тому він чув, як цвірінчать комахи подалі від дороги. Хтось проїхав на червоне вночі. Але ніхто там не викрадав причепи з автостради. Всі викрадачі вантажівок спали, а їхній головний розвалився біля нього. І чорт забирай, якщо це не вбивало його. Йому…

Браян розгублено вирячився на лікарку. — Зараз це майже звичайна справа. Знаєте, частота чоловічих вагітностей збільшується. Останні три роки газети тільки про це і пишуть, — лагідно сказала вона. — А ви молодий і здоровий, тож ніяких проблем. Якщо хочете залишити її, добре, що ми рано це помітили. — Я хочу залишити її. — Браян на емоціях подався вперед. — Авжеж, сер, — заспокоїла…

…Капсула входить в атмосферу. Арін зціплює зуби, не в силах відвести думки від нього. «Якщо він дійсно тут — а сканери підтвердили — тоді я не маю права померти при посадці.» Аурекс. Колись вони служили разом. Один загін. Одна форма. Але той вибрав інший шлях — ідеї хаосу замість порядку. Аурекс був блискучим — стратегом, маніпулятором, бійцем. І монстром. Арін власноруч передав його на…

Решта тижня минула в одну мить — не встиг Сайно й оком кліпнути, як настав вечір його останнього дня в селищі Ґандгарва. Вони з Тігнарі якраз прямували до його хатинки після вечірніх приготувань. — Скільки разів я просив тебе не жартувати за обіднім столом, — бурчить Тігнарі. — Гм. Я думав, що дуже чітко все пояснив, — відмовляє Сайно. — Може, мені варто ще…

— Тиждень. Сайно, який сидів на краю ліжка після огляду Тігнарі, здіймає голову. — Що? — Ти залишаєшся у селищі Ґандгарва ще на один тиждень, — як ні в чому не бувало мовить Тігнарі. — Я надішлю листа зі звітом до Академії. А якщо Матри постукають у мої двері, просто поясню їм, що сталося. З цим же не буде проблем, правда? Певен, що вони…

Проливний дощ омивав його стрімкими потоками. Листва вгорі марно намагалася захистити лісовий настил від небес. Можливо, вона лише сприяла зливі. Можливо, верхівки дерев так обважніли під тиском води, що просто скинули свій тягар на землю. Сайно не знав. Йому було начхати. Його не хвилювало, наскільки холодний дощ, як він тарабанить по його шкірі та незагоєним ранам, як земля перетворилася на багнюку й тепер вперто…

Переклад з англійської автора jumyouboshi, дозвіл отримано.   Єдина причина, чому Тігнарі заздалегідь не знав про візит, полягала у тому, що це сталося глупої ночі, коли більшість мешканців селища Ґандгарва давно поснула. Якби це сталося вдень, його чутливі вуха змогли б уловити важкі, уривчасті кроки й шерехтіння посоха об лісовий настил, а гострий нюх дозволив би відчути запах заліза ще за милю. Отож Тігнарі…

Коли Сайно прокидається знову, навколо надто сонячно — проте це не йде ні в яке порівняння з пекучими променями пустелі. Ні, це сонячне світло ллється в кімнату маленькими теплими промінчиками. М’якими. Ніжними. Зовсім як руки, які піклувалися про нього минулої ночі. Він поступово приходить до тями, коли помічає, що тіло вкрите ковдрою, а знайомий утішний запах наповнює кімнату. Варто було йому отямитися, як у…

Переклад з англійської автора xiwangmu, дозвіл отримано.   Дошка оголошень при гостинному дворі «Ваншу» Лист від гостя: Мій найкращий друг, до якого я відчуваю певну симпатію, поцілував мене минулої ночі, проте через свій особливий стан він нічогісінько не пам’ятає. Я вагаюся, чи варто розкривати йому правду, адже це з великою ймовірністю змусить мене теж зізнатися у своїх почуттях. Якщо хтось має романтичний досвід з…

Переклад з англійської автора tennssi, дозвіл отримано.   Якщо так подумати, його сутичка з п’ятьма руїнними мисливцями все ж була не дуже вдалою ідеєю. Навіть заради могутніх артефактів. Імпровізований медичний намет аж гудить від цілителів, які снують від одного ліжка до іншого, схиляючись над пацієнтами. Кайя лежить у самому кінці, а приставлена до нього цілителька не хто інша як Барбара. Її руки рухаються так…