Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

1))

Ця посмішка, бош, таку посмішку не запам’ятати гріх, вона як вишнева пляма на кофті в’їстся у тканину і не відпереш. Кутики роту, що розпливаються у переможній посмішці, якби Мінхо знав, якби він лиш знав, що приховує ця посмішка. – Я тренер з фехтування, а це мої учні. До речі, це Лі Мінхо, мій найкращій учень […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

поезія

хто ти? холодний як лід? гарячий як вулкан? чи той, хто буде йти за мною вслід? чи той, хто буде вести, як стрілу, обман? хто ти? допоможеш у бою? нанесеш удар? чи буде твоя натура холодною та злою? чи будеш, як і всі? сидіти між невдах?  хто ти? яке твоє серце?  що воно говорить? можливо, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

поезія

ми різні, але ми про одне й те ж саме. але, що ти намагаєшся відшукати в мені? і те слово, що було раніше мною сказане, назавжди залишиться нічим. але тепер я одна в цьому світі. мої спогади та кошмари стануть лише зірками. ти можеш ранити мене, поки я сиджу сама в затемненій кімнаті, наповненою своїми […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

поезія

заховаю думки я в записник.  а потім сяду в найперший же потяг. десь там швидко догорає сірник,  а дим від сигарет перейшов на одяг.   пусті слова, забуті речі.  порваний світер, келих вина.  усе це було недоречним як і ті страшні слова.    біль, тривожність та знову я сама.  і тихий вітер, що заспокоює моє […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

поезія

ти смієшся так дзвінко, над тим, що знову один.  і часом виє десь вітер,  та заспокоює твої думки.  а море буде шумно нити,  і невгамовно вириватись. проте не зможе воно нікуди втекти,  але буде намагатись. у вирію часу безмежно холодно, чи допоможеш ти мені?  чи будеш ти тримати своє слово, поки там чекають мої думи:  […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

* * *

Під діловими туфлями хрустить пожовкле листя, а дощ голосно тарабанить по прозорій парасольці. Краватка на шиї трохи душить. Хлопець швидким кроком йде додому думаючи одночасно про те, як зараз хочеться впасти на ліжко, і те, що він ніколи не думав, що буде носити краватку. Це було якось не в його стилі.   Чупарський почував себе […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ледь не впала

Наступного тижня приїхав Гаррі. Йому довелося слухати нашу версію “Happy Birthday”, адже декілька днів тому в нього був день народження. Після цього він обійняв кожного і ми пішли снідати. За столом Фред сказав : — Гаррі, в нас є новини!) — Справді?? Ви мені розкажете чи, як завжди, самому треба здогадатися? — Ну, ми підемо […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Магія і курсові

— Гм, привіт, я не заважатиму? Саймон зазирає у привідкриті двері аудиторії з неприхованою надією. Ні, звісно, він чудово міг розміститися на підлозі в будь-якому коридорі, перспектива ця і зовсім страшною не ввижалася. Тільки якось все ж зручніше за столом – та й недаром щойно тричі обійшов будівлю чужого факультету, шукаючи єдине вікно, в якому […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1

Синмін не те щоб не хотів цього робити…просто совість не дозволяла. Його батьки були достатньо прискіпливими до виборів свого сина, всіляко слідкували за ним, частенько навідувалися в гості. Можливо досі думали, що Кім лишився малою дитиною, а можливо просто йому не довіряли. Якщо задуматися, було через що. В школі він був тим ще розбишакою. Постійно […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Кім Кібом

Підлітковий вік – жахливий жарт Бога, чиє почуття гумору дуже своєрідне. Кажуть, що чорний гумор – не законний, тож чому Творець лишень так і жартує, Кібом не знає. Лише відчуває, що цього разу жертвою жарту став саме він – сімнадцятирічний підліток з консервативної Південної Кореї (хвала Богу, що не з Півночі, дякуємо йому) з веселковим […]FavoriteLoadingДодати до улюблених