Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Шепіт

  «Як холерно холодно зранку» Пролаявся в голові рудоволосий хлопчина, що тільки-но вийшов з гуртожитку у двір школи, щоб викурити першу денну цигарку. Руки неприємно ломали від морозу, що пальці ледь могли клацнути одне об одне, давши малу іскру. Ховатися за деревами чи в кутках будівлі було абсолютно безсенсу: надто рано когось зустріти в таку […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1 глава

Мій будинок – суцільний безлад, бруд і шприци в одному приміщенні. Навіть у повітрі вирує агресія, гнів, недбалість і пил, що найбільш дратує. Мені соромно й огидно знаходитися в цій квартирі, але я не можу покинути її. Принаймні зараз. Я вже звик до цих гнилих картонових стін і дверей, до підлоги та стелі, де добре […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

Чому люди такі дивні? Не всі звісно, але більшість точно. Мене це дратує.  Знаєте, мені подобається чорний шоколад, він зовсім не приторний і не солодкий, я не люблю занадто солодку їжу, взагалі мій улюблений колір білий, бо він мені не здається солодким, але білий шоколад я ненавиджу. Я не вважаю себе дивним, я такий, який […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 1 “Regeneratio”

Біль. Нестерпний головний біль. Знову ця клята мігрень! Хоча б тиша… Так м’якенько… Пахне пряними травами… коли це в окопі з’явилися такі м’які ліжка? — Що?! — я різко відкрила очі й відразу пошкодувала про це… Моргнула. — Де я? — у горло наче піску насипали. Крім мігрені, все тіло боліло та нило, наче мене […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

prologue

ДИСКЛЕЙМЕР: Це буде довго. Деталі сюжету можуть змінюватися під час написання. Неонові вивіски торгової площі сліплять очі. В цьому районі їх побільшало з минулого місяця. Сезон дощів цьогорічної зими напрочуд рано почався. Вулиці повняться перехожими. Над головами шумлять літальні капсули, які живляться від акви — води сучасного світу, що насправді лише перероблена сеча, піт та […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 5 – Ти мене розумієш?

Після розмови з лікарем ми з батьками вирушили додому. Мама доглядала мене, щоб не сталося зворотнього. Тато на моє прохання дошкуляв поліцейським і в різні бюро, щоб відшукати Курапіку. Але ніхто про нього нічого не знав і не чув після зникнення, адже минуло вже не мало часу, близько чотирьох місяців, а у поліції і так […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

The cry is deserted

Селіс Омун дівчина яка повертається із навчання в США додому в Прагу. Вона дізнається, що її мама Емілі Омун одружується на міліонері Цедріку Квін. Він пропонує Емілі і Селін переїхати до нього, але Селін це було поганою ідеєю покинути дім в якому жила 18 років. Тому Емілі вирішила переїхати сама до Цедріка, давши час Селін. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

  -Ні! Я не буду його бити. -в голосі було чутно нотки страху та відчаю. Різка біль пройшла по щоці дівчинки. Краплі сліз текли по щоках, як би вона не намагалась їх зупинити це було марно. Що робити? Як допомогти? Вона не знала. Нічого не могла зробити. Тільки стояла та дивилася, як її батько створює […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 4 – Лікування

Після цих подій мені було дуже важко сприймати реальність. Я часто плакала, зривалася на рідних, мені було неймовірно погано. Курапіку так і не знайшли. Його ще довго шукали поліцейські, бо ми просили, але незабаром, як і передбачалося, Курапіку оголосили зниклим безвісти. Похорон батьків коханого. Це було дуже довго, я думала, ця процесія не закінчиться ніколи. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 3- Мрія

Ранок Годинник показував 9:01. Як добре, що сьогодні вихідний. Я лежала на дивані. Поруч нікого не було. Я трохи стривожилась. З кухні долинав якийсь шорох. Я одягла капці, що лежали біля дивану і попрямувала на солодкий запах, що долинав до мене звідти. На кухні було трохи неприбрано: яйця, борошно, молоко та інші продукти стояли на […]FavoriteLoadingДодати до улюблених