Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Осяйний діамант

Опис: Гавриїл тисячі років блукав по землі та ким тільки не був та що тільки не робив, аж тут йому стало нудно і він вирішив приділити себе мистецтву й затриматись трохи у Парижі. Тихий шелест легеньких спідниць, перестук пальців, шепіт дзвінких голосів та різкий запах паркету, закутували у себе, дозволяли почувати себе на своєму місці […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Крила за спиною

Disclaimer: на написання фанфіку надихнула ця фотографія. У президента Зеленського задзвонив офісний телефон, і він поглянув на номер абонента. «Джо Байден». В кутику його губ з’явилася доброзичлива посмішка. «Джо, друже! Як справи через океан?» Голос Джо Байдена пролунав у слухавці легковажним тоном. «Володимир, друже! Сподіваюся, ти готовий, тому що в мене є для тебе подарунок». […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Гренландія

Бенні показує світлину у перші дні експедиції. Океан ще не вкрився кригою, вони не так далеко відійшли від корабля, проте мають багато сили та ентузіазму. – Знайшов в трюмі, певно у когось випало, та я й підібрав… – світлина чорно-біла і трохи зім’ята, але можна добре розгледіти обличчя. Вони випускники, вони веселі й сповнені надії. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Злиття > I.

14 квітня 2008 рік   ━─━──━─━────༺༻────━─━━────           Дівчина двадцяти трьох років лежала на двоспальному ліжку в навушниках, і прикривши очі дивилася в стелю, що освітлював повний місяць. Холодне світло малювало різні фігури, які відкидалися від старої та масивної люстри на сіру стелю.         Вона нещодавно переїхала до Вустера, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Якби я знав, що ти хочеш мене…   Я б увесь світ підніс до ніг тобі, Крилами б своїми твою душу вкутав, І ніколи не залишив би тебе в біді, І ніжно б до грудей своїх пригорнув.   Кожну вільну хвилину тобі б приділяв, Вічним слухачем твоїх розповідей став би; Я б показав, як багато […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Потаємні бажання

Події описують пропущену сцену у п’ятому сезоні 14 серії — Нерозумію, невже тобі справді нічого не хочеться, — все ніяк не міг заспокоїтися Кас із своїми питаннями, здається, він був дуже наполегливим, — Жодного бажання? — Так, мені нічого не хочеться, — відповів Дін, думаючи, що янгол не відчепиться від нього, якщо той не скаже […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вічна мить

Це дивно і частково трагічно… та знаєш, у мене відчуття, що плівка заїла, вона почала пробігати туди-сюди, декілька секунд вічності, назавжди залишивши нас в цьому моменті. А може тільки мене. Я ж не знаю, чим ти дихаєш. Іноді ти схожий на космос, Діне. Чорний, похмурий і такий всеосяжний, що в тобі можна загубитися і померти. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Цвіт папороті

Демонолог Дін Вінчестер прибуває в Карпати, щоб дослідити слов’янську міфологію. Там він зустрічає дивну істоту. Кастіеля.   Гуляє тиха ніч довкола. Іде хлопчина, йде у воду. Наповнить до країв свій келих, Візьме вино у власних венах. Сорочка біла, біла шкіра, Біду співає ніжна ліра. Серця розбиті, наче скло. Його кохання підвело. Палає місяць ясним сріблом, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Твої зап’ястя

Кас – це страждання, біль і ненависть. Дін – це кохання. Тому Дін цілує його зап’ястя, ніжно і пестливо, обводить губами срібні смуги шрамів, які Кастіель залишив на собі. Стара лампа тріскає іскрами позаду Кастіеля, а її біле світло створює ілюзію німба. Наче Кас святий або янгол. Він сидить на стільці, як на троні, а […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ти помиляєшся

Люцифе/Сем Люцифер не обмане, не нашкодить, але й не відпустить.   Крики, вони шкрябають душу, потроху забираючи здоровий глузд. Пекло – це там де пече, випалює усе людське, насміхається над тими крихтами чистого розуму які силою волі вдається зберегти. А ще тут ніколи не вкриє землю сать*, лиш хвости ватри лоскотатимуть п’яти. ‒ Семі, я […]FavoriteLoadingДодати до улюблених