Герої:
Кім Син Мін (Kim Seung-min), Лі Мінхо (Lee Minho)
Рейтинг:
PG-13
Розмір:
Драбл
Статус:
Дописаний
написано для “осіннього фікрайтерського з’їзду 2021”. ключ “на публіку” у них немає завтра, сьогодні і немає вчора. є лише підйом і сон за розкладом, і синмін це ненавидить. ймовірно, він ненавидить все, що пов’язане з кораблем, навіть мерехтіння зірок. – вони мені набридають. синмін їсть на сніданок локшину замість пудингу, тому що пудинг забрав мінхо; […]Додати до улюблених
Як би Млинар не хотів не думати про Геллаґура, виходило приблизно як не думати про те, що не треба думати про білого слона. Гіпоґрифа. Вони не бачились кілька днів і за ці кілька днів Млинар повертався до тих документів і тої сливовиці дуже часто. За деякий час він вже не здався себе висмикувати. Було […]Додати до улюблених
Осінній Фікрайтерський З’ізд 2021. Ключ «все, що не вбиває» Юнак на дивані, ноги у м‘якому пледі. Заспокійлива фактура. Можливо, причина у присутності власника квартири: той подає чашку кави, сідаючи поряд. Хе Ю відпиває ковток, підносить голову, тепло цілуючи його вологими губами. Від рота до персикових очей, майже невідчутно, ілюзорно, але Сє Цінчена ця ніжність опалює […]Додати до улюблених
Осінній Фікрайтерський З’їзд 2021. Ключ: “Все, що не вбиває” Вода обіймала тіло, наче холодне та тільки випрасуване простирадло, до якого кілька тижнів ніхто не торкався. Краплі без перестану скочувались вниз, а навколо тіла утворювалось щось на кшталт вакууму – жоден звук сюди не проникне. Вона робить крок уперед, ніби знову в котрий раз народжуючись з […]Додати до улюблених
написаний для осіннього фікрайтерського з’їзду 2021; ключ: «все, що не вбиває» коконой дозволяє собі звикнути – спочатку до постійної присутності сейшу в його житті, потім до бібліотеки, яка стала їхнім спільним сховком від проблем. потім до чужої квартири, в якій одне ліжко на двох, постери на стінах і вікна, що виходять з одного боку на […]Додати до улюблених
написано на Осінній Фікрайтерський З’їзд 2021 ключ: залишся Завтра вони будуть протистояти світу, та сьогодні в них є ще ніч на двох. Таймлайн: перед від’їздом Вільгельма додому. «можеш прийти?» Телефон вимикається і відкидається на ліжко. Вільгельм здавлено видихає і падає туди ж. Завтра він їде додому давати інтерв’ю, і туга спіраль закручується всередині. […]Додати до улюблених
Ми потроху просувались лісом під лекцію Вовка «топ 5 правил виживання». Було «безмежно цікаво». Настільки, що я встигала провалюватись у власні роздуми й зрідка йому підтакувати. Залюбки б роздивлялась краєвиди довкола чи намагалась запам’ятати дорогу, якби не одна несуттєва деталь: ми йшли вночі. Тому єдиним об’єктом моєї уваги залишався Вовк. Варто зізнатись, я була схвильована […]Додати до улюблених
“От дідько, якщо я й сьогодні запізнюся, вона мене точно вб’є”, – подумав юнак, пришвидшивши крок. Раптом пролунав пронизливий крик, десь по той бік вулиці. Хлопець зупинився. “Зазвичай, я намагаюся втрутитися в подібні ситуації, але зараз у мене зовсім немає часу для цього”, – намагався переконати себе юнак, проте, вирішив прислухатися. Гучний віддалений крик вмить […]Додати до улюблених
Було вже добряче за північ, а Руслана все йшла містом зі своїм несподіваним супутником і балакала про все на світі, окрім родини. Обоє уникали цієї теми, як вогню, але побалакати їм було про що. Згадували й веселі історії зі школи та універу, і найдивніші сни, і навіть улюблені анекдоти дитинства. — Ні, ну ти […]Додати до улюблених
Ще на підході до потрібної кімнати я почула цей балаган – гупання музики перемішане з голосами та гучним сміхом. Пункт нашого призначення знаходився на третьому поверсі – на два поверхи нижче, ніж наша кімната, тому дорогою я встигла трохи заспокоїтися та розслабитися. Та варто було моїм вухам вловити перші ноти какофонії, лунаючої з кінця коридору, […]Додати до улюблених
Додати до улюблених