119 Results with the "Трилер" genre
-
Chapter
Розділ – 7. Втеча “2”.
Після того, як вона познущалася наді мною, то пішла, не хвилюючись, що я можу за цю ніч померти. Біль була гостра. Не те що зламали, мені наче відрізали пальці по корінь, і, враховуючи, що вони були в мене за спиною, і я їх не відчував, можливо... Так воно і було? Я не втратив свідомість,… -
Chapter
Розділ – 6. Покарання
Сон був страшенно некомфортним... Снилося, що мене помістили в якусь коробку, де я не міг поворушити ні руками, ні ногами чи підвестися. З суцільної темряви до мене підійшла жінка у білому, що дуже мені когось нагадувала... Руки в мозолях торкнулися мого обличчя, і я здригнувся від… -
Chapter
Розділ – 5. Втеча
Я скривив губи в подобі напів посмішки, з роздратуванням просичавши їй: - Я не помру, я сам її вб'ю. Не зрозуміло, що так розвеселило Анну, но вона посміхнулася та поплескала мене по плечу, що і без того нило... - А ти кумедний малий. Ось, тримай, - кинувши Алану кусок тканини, вона… -
Chapter
Розділ – 4. Іграшка для забав
Голова боліла настільки сильно... Наче по ній влупили молотком. Все тіло нило. Права половина обличчя взагалі не відчувалася. Очі зрадницьки не хотіли відкриватися. Я зігнувся навпіл калачиком, притискаючи до грудей коліна. Холодно... Під щокою находився крижаний бетон. Я підвів… -
Chapter
Розділ – 3. Чого ще чекати?
Я спеціально пірнув досить глибоко, щоб мене випадково не помітили на березі в світлі місяця. Під водою було погано чути, но крики я вловлював. Вони все ще ходили по близу, про щось сперечаючись. Мені кошмар як холодно. Кисню ще хватало, але чи на довго? Виринати зараз щоб набрати… -
Chapter
Розділ – 21. Кінець усьому.
«Вона сама винна, що не померла тоді.» - я прикрив очі. - «Хай винить в цьому Даніеля, який спас її.» В моїх обіймах билася, і рвалася на волю прекрасна пташка, якій я не дам більше вилетіти з моїх рук, а ними ж і задушу. «Моя з тобою доля справді безжальна, скажи» - обхопивши їй… -
Chapter
Розділ – 2. Кому довіряти?
Перед очима суцільна - пітьма яка поглинала, висмоктувала з мене душу... Я не знав де я знаходжусь. Но я думав, що помер. Краще би я... Тоді помер задихнувшись сраним димом, але мене врятували. Розплющивши важкі повіки з'ясувалося, що тепер я перебував у лікарні. За вікном був вечір.… -
Chapter
Розділ – 16. Один з нас помре
Схоже на те, що поруч з божевільними я і сам таким став... Бо інакше те, на що я зараз йду не назвати, хоч з іншої сторони Сідні права: потрібно забрати брата з рук цієї відьми саме сьогодні. Якщо я його залишу, то можу вже ніколи не побачити і не знайти. Як і домовлялися, Сідні Скофілд… -
Chapter
Розділ – 15. Спільниця
Словом не описати, що було потім, но... Я спробую. Що ж, дочка Даніеля Скофілда, 24-річного вбивці-ґвалтівника, домовилася з Тіною, що приїде в гості. Через це Емма Робінсон залишила нас двох, поранених і ледве живих, на Майка, і поїхала собі по любу племінницю. Як я з'ясував пізніше...… -
Chapter
Розділ – 13. Майже втеча
Ранок тільки-тільки почався, а я вже ледве живий ще й розсіяний... А все через одну особу, що не знає меж особистого кордону, нехай навіть і в своєму домі! «Божевільна... Вона в за правду не дружить з головою...» Як тільки брат прокинувся, то почав бігати по всьому дому шукаючи мене,… - Previous 1 … 4 5 6 … 12 Next