2134 Results with the "Романтика" genre
-
Chapter
Частина дванадцята
Їхній літак сів о пів на другу ночі. Джей не міг розслабитися протягом усіх двадцяти годин, що вони летіли. Бути головним представником своєї родини – суцільне пекло, коли виглядаєш як помилка усієї раси. У своєму панцирі з одягу він все ще привертав увагу деяких пасажирів.…-
53,8 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ – 19. Не молода коханка
"О МІЙ БОГ» - думав я, поки їхав сидячи з ліва від брюнетки, що вміло керувала здоровенним мов танк, "Джипом Гранд Чирокі" - «Вона має машину... Боже мій, Боже мій...» - я стискав на грудях ремінь безпеки, спостерігаючи мов ненормальний за кожним рухом дівчини за кермом. Не зважаючи на… -
Chapter
Між стін
На наступний день партнери мовчки повернулись до гільдії. Такого дискомфорту у мага ще ніколи не було. В голові кипіла така кількість думок від яких роздирало в середині до болю. "Не на часі." Ромео всю дорогу йшов беземоційно і також спокійно…-
26,4 K • Ongoing
-
-
Sonnenbrille an (Вдягни окуляри) Fahr durch meine Stadt (Поїдь моїм містом) Ich geb kein’ Fick, 200 km/h (Мене не хвилює, 200 км/год.) Für alles, was ich sag (Все, що говорю) Alles, was ich mach (Все те, що роблю) Kann ich später mal nicht bar bezahlen (Я потім не зможу заплатити готівкою) – Apache 207, 200 km/h Колись Сіріус був щасливою дитиною. Не…-
17,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
5 глава. Навчання
Пройшло не більше години, як Ольга і Аделаїда покинули стіни моєї квартири, і я залишилась наодинці зі своїми думками. За стінкою було чутно легке хропіння Вови, сонливі розмови Світика (їй постійно сниться щось незвичне). Я все ще не знала, як пояснити друзям, чому вони не…-
25,6 K • Ongoing
-
- Story
Любов та кров
Всім привіт! Я в перше кудись викладаю свою роботу, тому хотіла б отримати конструктивну критику та поради , як можна покращити текст. Що б подальші розділи були все краще і краще 🙂 Також хочу сказати, що в фанфіку присутні жорстокі сцени, по типу вбивства і їх буде достатньо багато. Тож будьте обережні. - Story
FRI(END)S
Чонгук і Т/І дружать вже близько десяти років. Одного дня, після бурхливого святкування його дня народження, вона прокидається у квартирі і відчуває – щось не так. Коли пелена сну спадає, Т/І розуміє, що Чон скористався нею, доки та була у відключці через надмірно спожитий алкоголь. Зневірившись у дружбі, вона вирішує зникнути з його квартири і життя, не зважаючи на благання залишитися. Не зважаючи на… -
Chapter
Глава перша: Новий старт
Липень тягнувся важко. Повітря було важким, наповненим розпеченим пилом дороги, а сонце било просто в очі, коли Джей паркував потріскане старе авто біля гуртожитку університету. Футболка прилипла до спини, а пальці стискали кермо так, ніби це могло зупинити хвилю тривоги,…-
1,5 K • Ongoing
-
- Story
Трахни мене Чупарський
Опис придумайте самі хехе. Якщо хочете розділ з порно то пишіть коментарі - Story
Почуття
Мене звати Тока Кришима. Мені вісімнадцять. Я живу в Місоті. Маленькому, тихому містечку, де час, здається, тече повільніше, ніж у будь-якому іншому місці. Це місто, де тиша звучить голосніше, ніж будь-які слова. Тут немає гучних клубів чи кінотеатрів, немає людних вулиць, залитих неоновими вогнями. Тут навіть вітер рухається повільно, ніби йому теж нікуди поспішати. Єдине місце, де відчуваєш, що світ може бути іншим, куди можна втекти від сірості буднів, озеро, яке всі називають «Блакитне око». Коли я дивлюся на нього, то думаю якщо придивитися достатньо довго, може, воно віддзеркалить небо, в якому я хотіла б жити. Його глибина мов таємниця, яку воно нікому не розкриває, навіть тим, хто приходить сюди щодня. Я живу з бабусею та дідусем, Аято та Кохаро Кришима. Наш двоповерховий будинок стоїть майже в центрі міста. На першому поверсі маленький магазин із дрібничками та гараж, на другому наш теплий дім, де завжди пахне свіжозавареним чаєм. Але так було не завжди. Колись ми мешкали в Токіо, у п’ятнадцятому кварталі, та одного дня через борги моєї матері нам довелося залишити все й переїхати сюди. Я пам’ятаю той день до дрібниць він змінив моє життя назавжди. Про батька я не знаю нічого. Мати залишилася в Токіо, будуючи своє життя без мене. На мій вісімнадцятий день народження вона подзвонила лише для того, щоб сказати, що я її найбільша помилка. Після цього я більше не чекаю дзвінків. Відтоді й до цього дня моїм світом були бабуся та дідусь. Вони дали мені все, що мали, і навіть більше. З повноліттям я отримала свободу, ту про яку багато хто мріє. Жити, як хочеш, гуляти з ким хочеш, ходити куди заманеться, залишатися в кого завгодно, повертатися тоді, коли заманеться. Але для мене ця свобода виявилася порожньою. Свобода… Чому ж вона така холодна? У мене є лише одна близька подруга, Інно. Вона працює й уже давно живе зі своїм хлопцем Брендоном, тож бачимося ми рідко. Коли я пишу їй: «Давай зустрінемося», вона відповідає «Не можу. Робота. Може, наступного тижня?» І цей «наступний тиждень» завжди десь попереду. Я навчаюся на фотографа. Моє навчання непостійне, більшість пар проходить онлайн, екзамени завжди перед канікулами, а решта занять займає лише кілька днів на тиждень. Інколи думаю, що екран монітора бачу частіше, ніж людей. Можливо, я теж перетворююсь на фотографію: статичну, без руху, без життя. І хоча я можу робити все, що заманеться, життя стало настільки безбарвним, що єдина моя справжня розвага це мотоцикл Kawasaki 250. Я купила його після зими, коли отримала права та назбирала гроші, працюючи в магазині. За свою роботу я отримую невелику зарплатню, але саме завдяки їй змогла здійснити цю мрію. Коли їду трасою, вітер б’є по тілу, і тоді мені здається, що я тікаю. Але від чого? Та навіть із мотоциклом дороги моїх днів залишаються самотніми. Іноді я зупиняюся посеред дороги, знімаю шолом і дивлюся вдалечінь. Немає з ким поділитися думками, немає тих, хто почув би мене до кінця. Іноді здається, що моє життя це безкрая траса, якою я їду сама, не знаючи, де зупинюся. Може, колись хтось поїде цією дорогою разом зі мною. А поки що тільки я, асфальт і нескінченний шум мотор. - Previous 1 … 171 172 173 … 214 Next
